Постанова № 51394580, 23.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/503/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К.С. при секретарі Вершині П.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до Державної податкової інспекції у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області про визнання частково неправомірними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень, визнання частково незаконним та часткове скасування рішення від 12.12.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом та у звязку з частковим визнанням ним оспорюваних податкових повідомлень-рішень та частковою сплатою визначених в них зобовязань, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав уточнення позовних вимог, в якому просив: визнати частково незаконними та частково скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № НОМЕР_1 від 21 липня 2011 року - в частині: штраф - 14 802, 02 грн., пеня - 55, 09 грн.; № НОМЕР_2 від 21 липня 2011 року, в частині: штраф - 1757, 99 грн., пеня - 439, 74 грн. та № НОМЕР_3 від 03.10.2011 року, в частині - 55,09 грн.; визнати частково незаконним та частково скасувати Рішення ДПА у Рівненській області №24579/25-16/508 від 12.12.2011 року; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених у адміністративному позові підстав, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідачів проти задоволення позову заперечував в повному обсязі та надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки дії Державної податкової інспекції у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області є законними та здійсненими у відповідності до чинного законодавства України, винесені податкові повідомлення-рішення є цілком правомірними, а тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованими, та як наслідок такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що результатами виїзної планової перевірки Рівненської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. ДПІ у м.Рівне встановлено порушення п.п.3.1, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.п.«г», пп.«д», ч.3, п.п.4.2.9, п.п.4.2.10 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.17.2 ст.17, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» п.20.2, п.п.«а» пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV, а саме не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 3 287,16 грн., в т.ч. у 2009 р. 3 240, 44 грн., у 2010 р. - 46,72 грн.

Встановлено порушення Рівненською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, п.8.1 ст.8, п.24.1 ст.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ, а саме ПАТ КБ «Приватбанк» несвоєчасно виконані платіжні доручення клієнтів, в результаті чого нараховано пеню в сумі 112, 25 грн. та штрафну санкцію в сумі 15 427, 70 грн. (10%) в звязку з порушенням граничного терміну сплати до бюджету податків (зборів) протягом 30 днів наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. За наслідками перевірки складений акт від 11.07.2011 р. №864/22-509/21099787.

Посадовими особами ДПІ у м.Рівне були складені повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року № НОМЕР_1 про накладення на Рівенську Філію ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафних санкцій у сумі 15 424,70 грн., повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року №0001031742 про накладання на Рівенську Філію ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафних санкцій у сумі 821,79 грн. та зобовязання за основним платежем у сумі 32 87, 16 грн. та рішення №25/06/22-53 від 21 липня 2011 року про донарахування пені у сумі 112, 35 грн. Не погоджуючись із винесеними повідомленнями-рішеннями 02.08.2011 року Рівенською Філією ПАТ КБ «ПриватБанк» було подано скаргу до ДПА у Рівненській області.

За результатами розгляду скарги ДПА у Рівенській області було прийняте рішення від 28.09.2011 року про результати розгляду скарги, яким повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року № НОМЕР_1, повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року № НОМЕР_2 залишено без змін, а рішення № 25/06/22-53 від 21 липня 2011 року про донарахування пені у сумі 112,35 грн. - скасоване та скарга Рівенської Філії ПАТ КБ «ПриватБанк» у даній частині задоволена. Однак, вважаючи винесені повідомлення-рішення, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, Рівенською Філією ПАТ КБ «ПриватБанк» було подано скаргу до ДПА України.

Рішенням ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги від 12.12.2011 року № 24579/25-16/508, яким ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомляється про неможливість задоволення скарги в частині донарахування пені у сумі 112, 35 грн. та винесення податкового повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 03.10.2011 року.

За результатами розгляду скарги ДПС України було прийняте рішення від 08.12.2011 року 7041/6/10-2215, яким повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року № НОМЕР_1 про накладення на Рівенську Філію ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафних санкцій у сумі 15 424, 70 грн., повідомлення-рішення Форми від 21 липня 2011 року № НОМЕР_2 про накладання на Рівенську Філію ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафних санкцій у сумі 821,79 грн. та зобовязання за основним платежем у сумі 3 287,16 грн. залишено без змін.

Як відображено в матеріалах справи, встановлено факти порушення строків виконання платіжних доручень клієнтів по сплаті податкових платежів до бюджету, що здійснювались через Рівненську філію ПАТ КБ «Приватбанк», чим порушено п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.22.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п.2.22. вимог Постанови Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком ї клієнтом.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій черговості; у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, а також вимог про стягнення аліментів; у другу - списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором; у третю - списуються кошти на підставі інших рішень суду; у четверту - списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету; у пяту - списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

Відповідно до пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації в цих установах.

Згідно наказів по КБ «Приватбанк» від 24.01.2005 р. №89 та від 05.06.2009 р. №СП-2009-470 операційний час для прийняття та виконання електронних розрахункових документів клієнтів, прийнятих по системах «Клієнт-Банк», «Інтернет-Клієнт-Банк», «Приват-24» - з 8 год.30 хв. до 16 год. 30 хв. з датою проведення платежів поточним днем.

На підставі вищезазначеного встановлено порушення пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.8.1 ст.8, п.24.1 ст.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», встановлено факти порушення строків виконання платіжних доручень клієнтів по сплаті податкових платежів до бюджету, що здійснювались через Рівненську філію ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідальність за порушення строків виконання платіжних доручень клієнтів по сплаті податкових платежів до бюджету, що здійснювались через Рівненську філію ПАТ КБ «Приватбанк» передбачена пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в якому визначено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, та п.п.17.17 п.17.1 ст.17 даного Закону, в якому вказано, що штрафні санкції, що нараховуються у випадках коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 126.1.статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вищезазначеного, ДПІ у м.Рівне застосовано до Рівненської філії ПАТ КБ «Приватбанк» штрафні (фінансові) санкції в сумі 15 427, 70 грн. за порушення строків виконання платіжних доручень клієнтів по сплаті податків (зборів) до бюджету з вини банку, а саме в розмірі 10% в звязку з порушенням граничного строку сплати до бюджету податків (зборів) протягом 30 днів наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Також відповідальність за порушення строків виконання платіжних доручень клієнтів по сплаті податкових платежів до бюджету, що здійснювались через Рівненську філію ПАТ КБ «Приватбанк» передбачена п.п.129.1.1 п.129.1., п.129.4, п.129.6 ст.129 Податкового кодексу.

Пунктом 129.6. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Судом також встановлено, що Рівненською філією ПАТ КБ «Приватбанк» не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 3 287, 16 грн., а саме порушено пп.3.1.3, п.п.4.2.10 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1. пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.17.2 ст.17, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» пп.20.3.1, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2009 р. в сумі 75, 00 грн. у випадку, коли згідно рішення Рівненського міського суду від 13.04.2009 р. № PD09-71028428 Рівненською філією ПАТ КБ «Приватбанк» м.о. №91006U07VF від 06.10.2009 р. ОСОБА_1 (НОМЕР_4) на її картковий рахунок №4627087853174664*0110 (Дт 74999977807201 - Кт 29244825503205) відшкодовано моральної шкоди на суму 500, 00 грн. без оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Також Рівненською філією ПАТ КБ «Приватбанк» у грудні 2009 року проведено списання заборгованості ОСОБА_2 (НОМЕР_5) за кредитним договором №0411/024Е від 18.11.2004 року в сумі 11 726, 60 грн. згідно меморіального ордеру №005С від 28.12.2009 року (Дт 24004829207203 - Кт 22075054791281). Списання боргу проведено за рахунок страхового резерву з віднесенням до складу валових витрат.

За результатами розгляду зазначеного акта перевірки Рівненської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Рівне від 21.08.20011 р. №0001031742 визначено 3 287,16 грн. податку з доходів фізичних та 821, 79 грн. застосованої штрафної санкції, з посиланням на пункт 123.1. статті 123 Податкового кодексу України.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 256 і 257 зазначеного Кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оподаткування доходів громадян з 01 січня 2004 року регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 зазначеного Закону додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Згідно із пунктом 1.15 етапі 1 зазначеного Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязати нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 1.2 статті 1 вищезазначеного Закону визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або дериватів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно підпункту 4.2.10 пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіянні йому матеріальної шкоди; б) процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошового зобовязання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовим договором; в) пені, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або інших сум бюджетного відшкодування; г) сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями, визнаними неконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою у порядку, встановленому законом.

Згідно з підпунктом 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу включаються сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обовязкових платежів) та погашення податкового боргу.

Підпунктом «е» підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обовязковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства; вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Порядок видачі коштів під звіт регулюється постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року №72 «Про затвердження Положення про ведений касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 237/5428.

Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк передбачено пунктом 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Підпунктами 9.10.1 і 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Відповідно підпункту 5.8.4 пункту 5.8 зазначеного Положення передбачено, що при перевірці авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню вимог підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з авансовим звітом), наявність оригіналів підтверджувальних документів, їх погашення, цільове витрачання підзвітних сум тощо.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 зазначеного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу (підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону).

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 цього Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від обєкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Підпунктом «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Починаючи з 01.01.2011 р. повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обовязки та відповідальність платників податків визначені Податковим кодексом України.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1., 54.3.2., 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 етапі 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та /або/ неправомірно заявленої суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні. Відповідачами доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Державної податкової інспекції у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області про визнання частково неправомірними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень, визнання частково незаконним та часткове скасування рішення від 12.12.2011 року - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 05 березня 2012 року

Суддя ОСОБА_3