Постанова № 51387049, 14.09.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3992/15-а

Номер провадження 2-а/404/360/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі: головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання рішення неправомірним та зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді Кіровоградської області, по якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді Кіровоградської області від 25.05.2015 року вих. № 121/Б-11 щодо відмови в прийнятті документів для призначення пільгової пенсії за віком. Зобов»язати Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді Кіровоградської області вчинити дії, а саме: прийняти документи ОСОБА_1, зарахувати спірний період роботи у ПАТ «Пересувна механізована колона 140» з 25.08.1993 року по 12.05.1998 року на посаді старшого виконроба, що дає право на призначення пенсії за Списком № 2 та призначити ОСОБА_1, пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він в травні 2015 року звернувся до Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді Кіровоградської області з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Його загальний трудовий стаж становить 37 років 1 місяць та 7 днів, з них пільговий трудовий стаж по списку № 1.2 становить 11 років 1 місяць 26 днів, що в свою чергу дає йому право виходу на пенсію за віком у 56 років. 25.05.2015 року ним було отримано лист відповідача вих. № 121/Б-11 в якому йому відмовлено в прийнятті документів для призначення пільгової пенсії за віком по Сп.№2 в зв»язку з невідповідністю посади та відсутністю атестації робочих місць. Відповідачем не враховано стаж на посаді старшого виконроба з 25.08.1993 р. по 12.05.1998 р. в ПАТ «Пересувна механізована колона 140» з посиланням на те, що позицією 22900000б-24441 розділу ХХVІІ Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об»єктів» «Списку №2», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що був чинним на період його роботи на посаді старшого виконроба передбачені виконавці робіт. Тобто на думку відповідача посада старшого виконроба не відповідає посаді виконроба.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював з 25.08.1993 р. по 12.05.1998 р. на посаді старшого виконроба в ПМК-140, реорганізованої в подальшому в ВАТ ПМК-140, про що свідчать записи в трудовій книжці позивача.

Згідно довідки № 2 від 02.04.2015 р. виданою ПАТ «Пересувна механізована колона 140» підтверджується пільговий характер роботи позивача з 25.08.1993 р. по 12.05.1998 р. (4 років 8 місяців 16 днів) за списком № 2, розділ ХХVІІ підрозділ 22900000б-24441 затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 09.08.1991 р. № 5атестація робочих місць Н № 1а від 25.01.1993 р.

18.05.2015 р. позивач звернувся до управління ПФУ із заявою в порядку норм Закону України «Про звернення громадян» з проханням з»ясувати підстави відмови в прийнятті документів та зарахування стажу. З заявою про призначення (перерахунку) пенсії позивач не звертався до Управління Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (набрала чинності з 21.08.1992 р.), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та 25 листопада 2014 року (справи №№ 21-183а13, 21-519а14 відповідно).

Посада виконавця робіт на будівництві була передбачена як Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, так і однойменним Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162, що були чинними у спірний період роботи позивача.

Разом з тим, як встановлено, атестація робочого місця позивача протягом всього періоду його роботи підприємством не проводилась.

Трудова книжка підтверджує лише стаж роботи, але підтвердити пільговий характер роботи позивача можуть лише результати атестації робочого місця за умовами праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють чи прийнятті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 71 КАС країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що підстави для визнання протиправними дій відповідача відсутні і правових підстав для задоволення його позовних вимог - немає.

Керуючись ст.ст. 1, 6,10-12,86,158,160-163,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання рішення неправомірним та зобов»язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_2