Постанова № 51380738, 29.11.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа № 5015/4797/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді ОСОБА_1

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_2

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Колективне виробниче підприємство (надалі - КВП) Енергомонтаж б/н та дати (вих.№ 2428 від 10.11.2011року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2011 року

у справі № 5015/4797/11

за позовом Приватного підприємства (надалі - ПП) Оселя плюс, м. Львів

до КВП Енергомонтаж, м. Львів

про стягнення 30865,01 грн.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача ОСОБА_4 (довіреність в матеріалах справи).

Судом розґяснено права та обов»язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Відводів складу суду сторонами в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 22.11.2011 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.10.2011 року у справі № 5015/4797/11 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено частково: стягнено з КВП Енергомонтаж на користь ПП Оселя плюс 23606,00 грн. основної заборгованості, 1416,36 грн. інфляційних втрат, 1121,45 грн. 3% річних, а також 261,44 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 199,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 4721,20 грн. пені в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в цій справі, КВП Енергомонтаж (надалі апелянт, скаржник) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що оскаржене рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Зокрема, вказує на те, що судом в порушення передбаченого ч. 3 ст. 4-3 ГПК України принципу змагальності сторін не було враховано поданого ним клопотання від 18.11.2011 року про відкладення розгляду справи. Внаслідок цього, продовжує апелянт, судом було прийнято рішення без зґясування в судовому засіданні в представників сторін фактичної суми заборгованості по договору субпідряду № 2610/09/1. При цьому, скаржник вказує, що ним до прийняття рішення в даній справі, було проплачено позивачу 3000 грн., що підтверджується й актом звірки взаєморозрахунків між сторонами.

ПП Оселя плюс письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не подало. Представник в судовому засіданні підтвердив факт проплати відповідачем 05.09.2011 року 3000 грн. боргу.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

26 жовтня 2009 року між ПП «Оселя плюс»та КВП «Енергомонтаж»було укладено договір субпідряду № 2610/09/1 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Позивач зобов'язувався виконати за замовленням відповідача роботи з капітального ремонту покрівлі та системи опалення (промивка системи опалення) ПШ «Світанок»по вулиці С.Петлюри, 43 а. Пунктом 2.3 Договору передбачено, що вартість робіт становить 23606 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунки між сторонами здійснюються впродовж 10 банківських днів з моменту підписання актів про виконані роботи по формі КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 за фактично виконані роботи в безготівковій формі на поточний рахунок субпідрядника, що зазначений в реквізитах даного Договору .

Як вбачається з довідки про вартість виконаних підрядних робіт, яка є невід'ємною частиною акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2009 року, підписаних сторонами та скріплених їх печатками, загальна сума наданих послуг згідно договору субпідряду № 2610/09/1 від 26 жовтня 2009 року складає 23606 грн.

20.06.2011 року позивачем було надіслано відповідачу претензію про сплату боргу, яку відповідач, отримавши 21.06.2011 року, залишив без відповіді та задоволення.

Суд першої інстанції, встановивши, що станом на 15 серпня 2011 року відповідачем залишилась непогашеною заборгованість в розмірі 23606 грн., задоволив позов в цій частині позову.

Однак, суд першої інстанції, 23.08.2011 року порушивши провадження у справі про стягнення вказаного вище боргу, та розглянувши справу в першому судовому засіданні за відсутності в судовому засіданні представника відповідача, відхиливши клопотання останнього про відкладення розгляду справи, не дослідив, чи станом на день прийняття оскарженого рішення 18.10.2011 року відповідачем не вчинялись дії по погашенню вказаного боргу, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні виписки з банківського рахунку позивача про надходження коштів від відповідача по договору субпідряду № 2610/09/1 від 26 жовтня 2009 року.

Як вбачається з поданої відповідачем апеляційному суду копії банківської виписки з його розрахункового рахунку, ним 05.09.2011 року було проплачено позивачу 3000 грн. по договору субпідряду № 2610/09/1 від 26 жовтня 2009 року. Представник позивача в судовому засіданні не заперечив факт проплати відповідачем вказаних сум заборгованості по Договору після порушення провадження у цій справі. Таким чином, станом на день прийняття оскарженого рішення спір в справі в частині стягнення 3000 грн. був відсутній.

Доказів погашення решти заборгованості по Договору відповідачем відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано.

За таких обставин, враховуючи норми ст.ст. 174, 193 ГПК України, ст.ст. 526, 610, 612, 627-629, 837-838, 854 Цивільного кодексу України, судом першої інстанції підставно задоволено позов ПП Оселя плюс про стягнення з КВП Енергомонтаж на користь 20606 грн. основної заборгованості. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. основного боргу рішення місцевого господарського суду від 18.10.2011 року в цій справі слід скасувати та припинити провадження у справі відповідно до п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1416,36 грн. інфляційних втрат та 1121,45 грн. 3% річних з простроченої суми боргу за період з 15.01.2010 року по 15.08.2011 року, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині позовних вимог, оскільки їх нарахування відповідає вимогам ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в позові про стягнення 4721,20 грн. пені за прострочення оплати виконаних субпідрядних робіт за період з 15.01.2010 року по 15.08.2011 року, з посиланням на норми ст. п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ч.ч. 1, 2 ст. 49 ГПК України, зробив висновок про правильність розподілу судом першої інстанції судових витрат по справі.

Судові витрати по розгляду справи в апеляційній інстанції покласти на відповідача в сумі 130,72 грн.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задоволити частково. Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2011 року в частині стягнення 3000 грн. основного боргу та припинити провадження у справі. В решті - рішення місцевого господарського суду в цій справі залишити без змін.

Судові витрати по розгляду справи в апеляційній інстанції покласти на відповідача в сумі 130,72 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Данко Л.Л.

ОСОБА_2

Повне рішення складено 06.12.2011 року