Постанова № 513765, 14.03.2007, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2007 р. Справа № 6/3

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д. при секретарі Байталюку В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах Управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі

До Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба”, с. Магала Новоселицького району

про стягнення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій в сумі 42832,93 грн.,

за участю представників:

Від позивача: Молдован Л.Г., доручення від 09.01.2007 року № 38/01

Від відповідача: Гостюк В. І., голова кооперативу

За участю прокурора Швеця О. А.,

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Новоселицького району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба”, с. Магала Новоселицького району, про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 42 832,93 грн.

Позов мотивується тим, що у відповідності до підпункту 6.2. пункту 6 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року “Про порядок обчислення і плати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Оскільки громадяни, яким УПФУ в Новоселицькому районі призначило пенсію на пільгових умовах, набули необхідного пільгового стажу у відповідача, то відшкодовувати ці витрати в повному обсязі повинен тільки відповідач. Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” № 2287-Р від 23.12.2004 року та статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідач має покривати відповідно до вищезазначеного закону.

Таким чином, станом на 22.12.2005 року заборгованість СГВК “Дружба” перед позивачем по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, яка виникла з червня 2005 року по грудень 2005 року, складає 42 832,93 грн.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що сума позову була предметом спору у справах господарського суду Чернівецької області за 2006 рік за №№ 6/250, 8/1, а кооператив знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

У судовому засіданні представник позивача та прокурор висловились в підтримку позову з викладених в ньому мотивів.

Представник відповідача з підстав, викладених у відзиві, просив суд у позові відмовити за безпідставністю.

Заслухавши представників сторін, прокурора, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, лише в сумі 18159,29 грн., а в решті позову провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-XI, зі змінами та доповненнями, визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року № 1461-III, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями).

Абзацом 5 пункту 2 Розділу ХУ Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. «б»-«е»та «ж»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст.1 (п. п. 1, 2) Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діяв зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, СГВК “Дружба” як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному Фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам. Тобто, відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам Відповідача, у повному розмірі.

Переліченим в позовній заяві громадянам пільгова пенсія згідно пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” була призначена на підставі наявних в матеріалах справи довідок відповідача. З наданого розрахунку вбачається, що витрати на виплату та доставку вказаним громадянам за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року 2005 року пільгових пенсій складають 42832,93 грн.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями).

Заперечення відповідача про те, що він взагалі не повинен повертати позивачеві витрати на виплату і доставку пільгових пенсій судом визнається необґрунтованим, оскільки з 01.01.2005 року відповідно до Закону України від 23.12.2004 року № 2287-ІУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” відновлено відшкодування сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками фіксованого сільськогосподарського податку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Разом з тим витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за період з червня по вересень 2005 року в сумі 24673,64 грн. дійсно були предметом спорів у справах господарського суду Чернівецької області за №№ 6/250 та 8/1, у зв'язку з чим в цій частині провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 157, статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ”Дружба” (с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, ідентифікаційний код 03802042) на користь Управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області (вул. Чкалова, 7, м. Новоселиця Чернівецької області, ідентифікаційний код 21430561) заборгованість в сумі 18159,29 грн.

3.Судові витрати не стягувати.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного господарського через господарський суд Чернівецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А. Паскарь