Ухвала суду № 51372251, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ К/800/42609/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014

у справі № 2а/0370/4039/12

за позовом Луцького підприємства електротранспорту

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Луцькому підприємству електротранспорту податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ №0003692301 від 14.05.2012 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 113 891,00 грн., а податковим повідомленням-рішенням №0003642301 від 14.05.2012 визначено податок на прибуток підприємств в розмірі 245 913,00 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені до Державної податкової служби у Волинській області. З метою перевірки скарги Державною податковою службою у Волинській області призначено позапланову виїзну перевірку Луцького підприємства електротранспорту, за результатами якої складено акт від 12.07.2012 №2608/22-1/03327931, згідно якого платником при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011року до складу валових витрат включено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 2 113 891,00грн., чим порушено пп.138.1, пп.138.2, пп.138.4 ст.138 ПК України, відповідно до якого, до складу ІV кварталу 2011 року були неправомірно включені витрати за результатами здійсненої господарської діяльності у 2010 році; порушення ч.ч.1, 5 ст.203, ст.ст.215, 228 ЦК України, а саме: не підтверджено поставку товару товарно-транспортними накладними, внаслідок чого на момент укладання вказаний правочин не був направлений на настання правових наслідків і, на думку податкового органу, є нікчемним в силу Закону.

На підставі даного акту, рішення про результати розгляду первинних скарг, Державною податковою службою у Волинській області від 20.07.2012 частково скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 14.05.2012 №0003692301 на суму 1 086 534,00 грн.; в іншій частині, в сумі 102 7357,00 грн., вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Податкове повідомлення-рішення № 0003642301 від 14.05.2012 залишено без змін.

30.07.2012 Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000852201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 027 357,00 грн. з врахуванням рішення Державної податкової служби у Волинській області від 20.07.2012 про результати розгляду первинних скарг.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток " цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств " втрачає чинність 01 квітня 2011 року.

Отже, в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми даного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач правомірно відобразив у складі четвертого кварталу 2011 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 1027357,00 грн., отримане у першому кварталі 2011 року з врахуванням збитків 2010 років.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003642301 від 14.05.2012, колегією суддів слід зазначити наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Ютрейд" на виконання умов договору поставки, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами на оплату отриманого пального, податковими накладними.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "Ютрейд", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 14.05.2012 № 0003642301 та від 30.07.2012 № 0000852201.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль