Ухвала суду № 51372105, 17.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2519/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

17 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Представника позивача: Коубіш А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили стягнути з ОСОБА_3 (далі - відповідач) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 381898,50 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 381898,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної інстанції заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав суду апеляційної інстанції заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представник у іншому судовому засіданні.

Дослідивши дану заяву, порадившись на місці, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні даної заяви, оскільки в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що відповідачем не сплачено заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 381898,50 грн., у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належні та допустимі докази відсутності або погашення ним в добровільному порядку податкового боргу в сумі 381898,50 грн., а відтак, відповідачем порушено вимоги податкового законодавства щодо сплати податкових зобов'язань та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 ПК України до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено самостійно визначені ним суми податкового зобов'язання зазначені у податковій декларації на загальну суму 150 грн. (37,50 грн. Х 4 ). Вказана обставина не заперечувалася сторонами в судовому засіданні та підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Судом також встановлено, що Кіцманською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3 (РНКПП НОМЕР_1) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 06.02.2014 р. складено акт № 000080/27/7/1700/НОМЕР_1 (а.с. 7-11).

В акті перевірки зафіксовано, що відповідачем порушено: п.п. "а", п.п. "в" п. 176.1 ст. 176 ПК України - не ведення обліку доходів та витрат в обсягах необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу за період 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.; п.п. 179.7 п. 179 ПК України не визначення та несплата податкових зобов'язань у встановлені строки.

Пунктом 176.1 статті 176 ПК України визначено, що платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (підпункт а); подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (підпункт в).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 18.02.2014 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від №0000401700, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 382048,50 грн., в тому числі за основним платежем 305638,80 грн. та за штрафними санкціями 76409,70 грн. (а.с. 12 на звороті). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 18.02.2014 р., що підтверджується відповідною відміткою та оскаржено відповідачем у судовому порядку.

Натомість, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р., яка набрала законної сили 13.01.2015 р., в справі №824/2962/14-а в задоволенні позову ОСОБА_3 до Кіцманської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.02.2014 р. №0000401700 відмовлено повністю, а відтак, грошове зобов'язання визначене контролюючим органом в податковому повідомленні - рішенні від 18.02.2014 р. №0000401700 є узгодженим, окрім того, постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р., на час розгляду цієї справи набрала законної сили, а тому як вірно зазначив суд першої інстанції згідно з правилами, встановленими ч.1 ст. 72 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені судовими рішеннями в іншій адміністративній справі.

Так, у зв'язку переплатою 300,00 грн., позивач направив відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 7-25 від 03.03.2014 р. про сплату податкового боргу на суму 381748,50 грн. Дана вимога 27.03.2014 р. вручена представнику відповідача (за довіреністю ОСОБА_4), що підтверджується відповідною відміткою.

Визначені в податковій вимозі та податковій декларації податкові зобов'язання відповідач не сплатив, у зв'язку з чим за ним обліковується податковий борг на загальну суму 381898,50 грн. (381748,50 + 150,00 грн.) та підтверджується зворотнім боком облікової картки (а.с. 18-20, 21, 100, 101)., а відтак, судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Натомість, суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилання апелянта на рахунок щодо відсутності підстав для заміни позивача його процесуальним правонаступником Кіцманською ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області, оскільки Кіцманська ОДПІ Головного управління Мін доходів у Чернівецькій області реорганізована шляхом приєднання до Кіцманської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області, а отже остання є правонаступником всіх прав і обов'язків позивача.

Окрім того, не спростовані апелянтом й висновок суду першої інстанції щодо висновка експерта від 25.03.2014 р. №51-а у кримінальному провадженні № 12013270050000488, оскільки правомірність податкового повідомлення-рішення від 18.02.2014 р. №0000401700 вже перевірялася судом у справі № 824/2962/14-а, а обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не можуть бути підставою для її скасування .

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.