Постанова № 51372095, 16.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1125/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та урахуванням уточнень до позову просив:

- визнати протиправним та скасувати п.6, 7 наказу Головного управління МВС України в Одеській області №75 від 13.01.2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області» в частині звільнення слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, з органів внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Одеській області №48 о/с від 23.01.2015 року "по особовому складу" в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_3 з посади слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області у запас Збройних Сил України.

- зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області поновити лейтенанта міліції ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській області 10.02.2009 року) на посаді слідчого слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області з 27.01.2015 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що з урахуванням відсутності завданої шкоди, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків та рівня кваліфікації, а також недоведеності перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння 09.01.2015 року, висновок від 12.01.2015 року за результатами службового розслідування про грубе порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що можна кваліфікувати, як дискредитацію звання рядового і начальницького складу, є безпідставним, а застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є незаконним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, з 10.08.2009 року ОСОБА_3 проходив службу в, органах внутрішніх справ та на займаній посаді слідчого СВ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар ) ГУМВС України в Одеській області перебував з 27.06.2014 року відповідно Наказу ГУМВС №424 о/с.

29.12.2014року, на підставі доручення МВС України від 08.04.2013 року №5846/Рт, керівництвом Головного управління МВС України в Одеській області було підписано наказ №4286 щодо проведення на території Одеської області профілактичної операції «Візит», який був розісланий по територіальним органам та підрозділам області для виконання. Біляївським РВ (з обслуговуванням Біляївського району та м. Теплодар), з метою виконання доручення ГУМВС України в Одеській області №4286 від 29.12.2014 року, винесене доручення райвідділу від 08.01.2015 року №2 щодо проведення профілактичної операції Візит на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Під час проведення профілактичних заходів з відвідування помешкань громадян на території Нерубайської сільської ради Біляївського району, було виявлено факт порушення службової дисципліни працівниками Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, а саме під час з'ясування обставин відсутності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було встановлено, що зазначені особи знаходяться в барі "Зустріч", що розташований в с. Нерубайське. Прибувши в зазначене місце, заступник начальника СВ Біляївського РВ майору міліції ОСОБА_5 та інспектор СВ Біляївського РВ, старший лейтенант міліції ОСОБА_6 виявили в барі "Зустріч" ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у форменому одязі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та поведінці що не відповідає обстановці та запропоновано проїхати до приміщення Усатівського відділення міліції.

В ході службового розслідування встановлено, що 29.12.2014 року на підставі доручення МВС України від 08.04.2013 № 5846/Рт, керівництвом Головного управління було підписано наказ № 4286 щодо проведення на території Одеської області профілактичної операції «Візит», який був розісланий по територіальним органам та підрозділам області для виконання. 30.12.2014 р. вказаний наказ за вхід. № 300 надійшов до Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар). На підставі цього було підготовлено доручення райвідділу від 08.01.2015 № 2 щодо проведення вказаних профілактичних заходів на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Згідно плану, затвердженого керівництвом районного відділу з 08.00 год. до 18.00 год. 09.01.2015 на відпрацювання вказаної території був задіяний підлеглий особовий склад.

09.01.2015 р. о 08.00 годині в приміщенні Усатівського відділення міліції Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) був здійсненний збір особового складу для відпрацювання території с. Нерубайське Біляївського району. Головою штабу по відпрацювання призначено заступника начальника - начальника МГБ Біляївського РВ підполковника міліції ОСОБА_7

Під час проведення інструктажу, були сформовані відповідні групи працівників міліції з наданням конкретних маршрутів по с. Нерубайське. О 14.00 годині відповідальним за відпрацювання ОСОБА_7 було оголошено збір задіяного особового складу з наданням матеріалів перевірок та узагальненим рапортом про проведену роботу по відпрацюванню, при йому до однієї з груп був включений позивач.

Через деякий час посадовим особам Усатівського ВМ Біляївського РВ було виявлено, що позивач самоусунувся від виконання своїх службових обов'язків, про що керівництву не доповів, знаходився у форменому одязі з явними ознаками алкогольного сп'яніння, які виражалися у різкому запаху алкоголю, порушенні координації рухів, мови, різкій зміні забарвлення шкірного покриву, поведінці. В подальшому, позивача разом з іншими працівниками було супроводжено до приміщення Біляївського РВ з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Запрошеним до районного відділу, лікарем Біляївської ЦРЛ ОСОБА_8 проведено медичний огляд працівників та складено відповідні висновки, також позивач відмовився від проходження медичного огляду, про що складено відповідний акт від 09.01.2015 року.

12.01.2015 начальником Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області полковник міліції ОСОБА_9 затверджено висновок від 12.01.2015 за результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Біляївського РВ у тому числі і стосовно позивача.

13.01.2015 року, Головним Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №75 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області (т.1 а.с. 24-26).

Пунктом 6 наказу №75 від 13.01.2015 року слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 звільнено за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України ( т. 1 зворотній бік а.с. 25-26).

23.01.2015 року, на підставі наказу ГУМВС від 13.01.2015 року №75, Головним Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №48 о/с про звільнення ОСОБА_3 у запас Збройних Сил за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України ( т. 1 витяг з наказу а.с. 21).

Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_3 в позові, виходив з того, що звільнення є законним, оскільки висновками службового розслідування та досліджуваними доказами в судовому засіданні підтверджено факт вчинення позивачем дій, які не сумісні з подальшим проходженням служби.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судова колегія зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про міліцію» №565-Х1І від 20.12.1990 року, «Положенням про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 року (Положення), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-1У.

Згідно з п. 66 Положенням про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Згідно із пунктом 70 Положення звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно - начальниками управлінь внутрішніх справ Кримської АРСР, областей, м. Києва і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.

Чинне законодавство України не містить нормативного визначення поняття «вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу», відтак, таке поняття є оціночним, і на думку колегії суддів, пов'язане із невиконанням чи неналежним виконанням службових обов'язків, порушенням вимог чинного законодавства України, а тому у кожному конкретному випадку звільнення працівника за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, з урахуванням усіх обставин справи суду слід перевіряти законність звільнення такого працівника з такої підстави.

Тому, під вчинками, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ та власне органів внутрішніх справ, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

До таких вчинків, слід віднести: вчинення злочину, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби в ОВС; систематичне поширення компрометуючої ОВС України інформації за допомогою засобів мас-медіа.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України (далі - Статут).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з матеріалами справи, до моменту звільнення, позивач не мав жодного дисциплінарного стягнення, що в свою чергу унеможливлює накладення найсуворішого виду стягнення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції, надаючи оцінку висновку службового розслідування не з'ясував на підставі яких доказів, обставин (крім показань самих працівників міліції) ґрунтується висновок відповідача про доведенність факту скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органу внутрішніх справ.

Відповідно абзацу 7 пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 (далі Інструкція) службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не надав належної правової оцінки висновку службового розслідування щодо відповідності його описової частини вимогам пункту 8.3 Інструкції, зокрема, чи встановлені у ньому відомості про обставини, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок та які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі, наслідки такого проступку (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим, характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.

Таким чином, висновок службової перевірки має бути оформлений у відповідності до положень Інструкції та відповідати її вимогам, при цьому такий висновок не може ґрунтуватись на припущеннях, а сама службова перевірка повинна відбуватись з дотриманням прав особи рядового начальницького складу, щодо якої вона проводиться, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин та підтверджених доказами фактів.

Отже, вирішуючи даний спір та встановлюючи законність звільнення позивача, суд першої інстнанції повинен був з'ясувати, чи проведено відповідачем службове розслідування з урахуванням усіх вимог законодавства та Інструкції, чи доведено відповідачем правомірність прийнятих ним рішень щодо наявності підстав для звільнення позивача за пунктом 66 (за дискредитацію звання рядовою і начальницького складу органів внутрішніх справ) Положення, а також перевірити наявність доказів скоєння позивачем проступку, який виразився у підриві довіри та авторитету органів внутрішніх справ України навмисними діями, що не сумісно із подальшим проходженням ним служби в ОВС України.

Визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а у відповідності до частини 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 1.2. наказу №4286 від 29.12.2014р. щодо проведення на території Одеської області профілактично операції «Візит», начальнику ОМУ, начальникам РВ ОМУ, МВ-РВ ГУМВС України в Одеській області наказано забезпечити особистий контроль за проведенням дільничними інспекторами міліції профілактичної операції з відвідування помешкань громадян з обов'язковим вивченням статистичного відображення показників цієї роботи.

Відповідно до п. 1.3. Наказу №4286 від 29.12.2014р. щодо проведення на території Одеської області профілактично операції «Візит», у рамках проведення заходів націлити особовий склад служби дільничних інспекторів міліції на отримання інформації, яка може представляти оперативний інтерес в першу чергу. Отже, з системного аналізу вказаних вище положень наказу №4286 від 29.12.2014р. вбачається, що його вимоги розповсюджували свою дію виключно на особовий склад дільничних інспекторів міліції.

Згідно до ч. 3 п.2. Типового положення про слідчий відділ міського, районного, лінейного управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затвердженого Наказом МВС України 09.08.2012 №686, на слідчий відділ не може бути покладено виконання функцій, не передбачених кримінальним процесуальним законодавством і цим Положенням, інакше ніж за прямим наказом (дорученням) про це начальника ГСУ МВС України, або начальника слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС.

Також відповідно до п. 1.6. Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування МВС України затвердженого Наказом МВС України 09.08.2012 №686, забороняється залучати слідчих до виконання функцій, не пов'язаних з розслідувань кримінальних правопорушень. Пунктом 4.4.6. Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування МВС України затвердженого Наказом МВС України 09.08.2012 №686 передбачено, що начальник територіального органу внутрішніх справ зобов'язаний не залучати слідчих до виконання функцій, не пов'язаних з розслідуванням кримінальних правопорушень.

При цьому, відповідно до п. З Доручення райвідділу від 08.01.2015р. №2 щодо проведення вказаних профілактичних заходів на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, для відстеження, збору, узагальнення та аналізу результатів проведення операції, було створено робочу групу з числа керівників, жоден з яких не є начальником ГСУ МВС України або начальником слідчого управління ГУМВС, УМВС а саме, в.о. начальника СКР (Сектора карного розшуку) майор міліції ОСОБА_10 начальника ДІМ (Дільничих інспекторів міліції) майор міліції ОСОБА_11 начальника СКМДН (Сектору кримінальної міліції у справах дітей) ОСОБА_12 начальника СБНОН (Сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків) ОСОБА_13

Тому судова колегія вважає, що зазначені у матеріалах службового розслідування висновки Відповідача щодо обов'язковості виконання слідчим СВ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС лейтенанта міліції ОСОБА_3 у вихідний день вимог наказу, який стосується виключно дільничних інспекторів, є помилковим та передчасним.

З змісту зазначеного висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем не встановлено який проступок вчинено позивачем, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органу внутрішніх справ. Зокрема, у висновку службового розслідування вказано, що позивач самоусунувся від виконання службових обов'язків, але в яких саме діях або бездіяльності позивача це виразилося і якими доказами це підтверджується, зазначений висновок не містить.

Однак, суд першої інстанції не дав належної оцінки цим обставинам та не врахував їх при прийнятті рішення по справі.

Стосовно доведеності факту перебування позивача у стані алкогольного сп?яніння та вчинення ним проступку, який дискредитує його як працівника органів внутрішніх справ, судова колегія вважає зазначити наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України. Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства юстиції України було затверджено Інструкцію про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18 (далі - Інструкція), яка чітко визначає коло осіб, які можуть проводити огляд працівників і давати висновок за його результатами.

Відповідно до Інструкції огляд проводиться в будь-який час доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів психіатрами-наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, а також фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик і приладів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні.

Якщо особа направляється на огляд, у неї має бути письмове звернення за підписом посадової особи, завірене відповідною печаткою підприємства. Допускається проведення огляду з ініціативи самого працівника, але тільки на підставі його письмової заяви.

Особа, направлена на огляд за письмовим зверненням, може прибути в заклад охорони здоров'я як самостійно, так і в супроводі уповноважених працівників підприємства, але не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для проведення такого огляду.

Уповноважений представник підприємства, який супроводжує працівника на огляд, зобов'язаний засвідчити особу працівника, а лікар - ознайомитися з документами останнього (паспортом, посвідченням водія тощо). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду. У цьому разі в протоколі огляду зазначаються прикмети обстежуваного, а також те. що особисті дані записані з його слів. Лікар, у присутності супроводжуючого, повідомляє оглянутій особі висновки за результатами огляду, про що робиться запис у протоколі.

Якщо працівник ухиляється від проходження огляду або не дає можливості провести його в необхідному обсязі, це також фіксується у протоколі з обов'язковим зазначенням у ньому ознак сп'яніння і дій особи щодо ухилення від огляду.

Протокол складається у двох примірниках, перший, засвідчений підписом лікаря і печаткою, видається уповноваженому представникові підприємства, котрий супроводив працівника на огляд, а другий залишається в закладі охорони здоров'я.

Якщо за направленням підприємства працівник самостійно звернувся до закладу охорони здоров'я для проведення огляду, протокол медичного огляду надсилається поштою на підприємство або передається його представникові.

Особа, яку оглядають, має право в десятиденний термін оскаржити висновки огляду до контрольної комісії медичного огляду або до відповідної контрольної комісії Міністерства охорони здоров'я чи до суду. Витрати на проведення огляду можуть компенсуватися на договірній основі. При цьому замовником огляду не можуть виступати фізичні особи, за винятком випадків проведення огляду за їхньою ініціативою. Висновки щодо огляду особи на стан сп'яніння, одержані з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджували б стан позивача під час складання працівниками відповідача акту про те, що ОСОБА_3 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби.

Крім того, в матеріалах справи містяться надані відповідачем в якості доказів відмови ОСОБА_3 від проходження медичного огляду два акти (№1 та акт без номеру), що складені 09.01.2015р., підписані тимчасово виконуючим обов'язки Усатівського ВМ Біляївського РВ ОСОБА_14, заступником начальника СВ райвідділу ОСОБА_15, старшим оперуповноваженим карного розшуку Усатівського ВМ ОСОБА_16, старшим ДІМ Усатівського ВМ ОСОБА_17 та затверджені 09.01.2015р. начальником Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС ОСОБА_9

Вказані акти складались не лише без пропозиції ОСОБА_3 пройти медичний огляд, а й взагалі без його відома, про що свідчить відсутність особистого підпису ОСОБА_3 на вищезазначених актах, а також показання свідків, які зазначили, що дані акти складались у різні дні та без присутності позивача.

Більш того, з матеріалів службового розслідування вбачається, що посадовими особами Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС в Одеській області було порушено порядок проведення службового розслідування передбаченого п.5.7 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а саме порушено право ОСОБА_3 на участь у службовому розслідуванні та надання письмових пояснень, оскільки він не був обізнаний про його проведення. Крім того, особа, яка проводила службове розслідування, не відібрала жодних пояснень у ОСОБА_3, а також інших працівників Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС в Одеській області, які обізнані, щодо обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування.

Не може бути звільнено працівника з одних лише формальних міркувань, звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами та доказами.

Таким чином, висновок службової перевірки має бути оформлений у відповідності до положень Інструкції та відповідати її вимогам, при цьому такий висновок не може ґрунтуватись на припущеннях, а сама службова перевірка повинна відбуватись з дотриманням прав особи РНС, щодо якої вона проводиться, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин та підтверджених доказами фактів.

Крім того за приписами частини третьої статті 41 Закону № 1045-ХІУ звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Однак, як вбачається з довідки Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України за вих. №26 від 15.06.2015р., члена профспілки ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади відповідно до наказу ГУМВС України в Одеській області №48о/с від 21.01.2015р. без отримання згоди профспілки.

У постанові Верховного Суду України від 25 березня 2014 року у справі №21-44а14 зазначено, що звільнення атестованих працівників органів внутрішніх справ, членів виборного профспілкового органу, його керівників, крім додержання загального порядку, допускається відповідно до частини третьої статті 41 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-ХІУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки».

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем як органом владних повноважень порушена процедура звільнення позивача, не доведено правомірність прийнятого рішення щодо наявності підстав для звільнення позивача за пунктом 66 (за дискредитацію звання рядовою і начальницького складу органів внутрішніх справ) Положення та в матеріалах справа відсутні належні докази скоєння позивачем проступку, який виразився у підриві довіри та авторитету органів внутрішніх справ України навмисними діями, що не сумісно із подальшим проходженням ОСОБА_3 служби в ОВС України.

Згідно з п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.6, 7 наказу Головного управління МВС України в Одеській області №75 від 13.01.2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області» в частині звільнення слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з органів внутрішніх справ.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Одеській області №48 о/с від 23.01.2015 року "по особовому складу" в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з посади слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області у запас Збройних Сил України.

Зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області поновити лейтенанта міліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській області 10.02.2009 року) на посаді слідчого слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області з 27.01.2015 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2015 р.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик