Ухвала суду № 51371977, 23.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 678/46/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко А.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

23 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснення перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Летичівського районного суду Хмельницької області із позовом до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування пенсії, включивши до сум заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 80 відсотків від вказаної суми заробітної плати згідно довідки № 176 від 23.06.2015 року, починаючи з 01.08.2011 року.

Відповідно до постанови Летичівського районного суду Хмельницької області від 25.03.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Летичівського районного суду Хмельницької області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Відповідача про причини неявки в судове засідання не повідомив, позивач у поданій заяві просила розглядати справу без її участі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2011 року позивачу було призначено пенсію як державному службовцю за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням посадового окладу, надбавки за ранг, за вислугу років, за високі досягнення в праці та премії, а інші виплати, а саме: матеріальна допомога та індексації до розрахунку включено не було.

23.06.2015 році ОСОБА_2 звернулася до УПФУ в Летичівському районі з приводу перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 9079,30 грн. та індексації в сумі 1551,93 грн., так як з них були сплачені внески, що підтверджується довідкою № 176 від 23.06.2015 року. Проте їй було відмовлено, оскільки дані виплати, на думку відповідача, не можуть бути складовою до заробітної плати відповідно ст. 33 Закону України «Про державну службу».

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема, враховуються: суми виплат (доходу) отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески.

Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати, складається з основної та додаткової заробітна плата, та інших заохочувальних та компенсаційних виплат до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами нормами.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 37-1 вказаного Закону передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця, установлений постановами Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 та від 23.04.2003 року № 581.

У пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 із змінами та доповненнями, передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу», в якому в пункті 2 вказано - іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 року у справі № 21-3а14.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.