Рішення № 5137131, 02.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2009 р.Справа № 16/61-1005 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І”, пр.-т Воззєднання, 21, к.8, м. Київ.

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

За участю представників сторін:

Позивача: Бурда О.В., довіреність № без номера від 25.06.2009 р.

Відповідача: Не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 15.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 02.07.2009 року на 10 год. 30 хв., у відповідності до ст. 38, п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України у звязку з неявкою представників сторін та необхідністю надіслати запит в Адресно-довідковий сектор УМВСУ в Тернопільській області щодо місця проживання (прописки) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І”, вул. Воззєднання, 21, к.8, м. Київ звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 м. Тернопіль про стягнення 1772 грн.87 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1356 грн., 18% річних від простроченої суми в розмірі 199 грн. 94 коп., 3% штрафу у розмірі 40 грн.68 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 176 грн. 25 коп., 102 грн. державного мита та 312 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобовязань щодо оплати за поставлений товар згідно договору про довгострокові поставки №69 від 31.01.2007 року.

Позивач в судове засідання з'явився та підтримав заявлений позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

22.06.2009 р. Адресно-довідковим сектором УМВСУ в Тернопільській області надано довідку щодо місця реєстрації Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Представнику позивача в судовому засіданні 02.07.2009р. було розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також розяснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представник позивача, суд встановив наступне.

31 січня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРА-І, як Постачальником, в особі директора Карпюка В.М., який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, який діяв на підставі Свідоцтва про підприємницьку діяльність, з іншої сторони, було укладено договір про довгострокові поставки № 69, згідно п.п.1.1, 1.2. розділу 1 якого відповідно передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобовязується на протязі дії договору поставляти Покупцю товари (в тому числі, але не виключно запасні частини для автомобілів, автохімію, мастила, супутні товари для автотранспорту) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невідємною частиною договору, а Покупець зобовязується приймати та оплачувати товар на умовах, встановлених даним договором: загальний обсяг товару, що поставляється за цим договором, визначається напротязі строку дії договору з урахуванням кількості та ассортименту (номенклатури) товару за всіма поставленими відповідно до умов договору окремими партіями товару.

У відповідності до п.4.1 договору ціни на товар визначаються сторонами в накладних, виписаних на кожну окрему партію товару.

Підпунктами 5.1.1 пункту 5.1 та пункту 5.2 розділу 5 Договору передбачено відповідно, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошової суми, вказаної у видаткових накладних на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту проведення відвантаження, підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладна, які надаються Постачальником Покупцю.

У випадку затримки оплати товару Покупець приймає на себе зобовязання разом зі сплатою боргу, сплатити на користь Постачальника: штраф у розмірі 3% від суми заборгованості, 18% річних від суми простроченого платежу (п. 10.2 розділу 10 Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином, та здійснив поставку товару відповідачу, а відповідач отримав зазначений товар, на загальну суму 1356 грн., що підтверджується видатковими накладними : № ТР-0530005 від 30.05.2008 р. на суму 966 грн., № ТР-0604002 від 04.06.2008 р. на суму 390 грн.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 1356 грн. боргу за переданий йому Позивачем товар.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 10.2 розділу 10 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару Покупець приймає на себе зобовязання разом зі сплатою боргу, сплатити на користь Постачальника: штраф у розмірі 3% від суми заборгованості та 18% річних від суми простроченого платежу.

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України є вимоги позову про стягнення з Відповідача 176 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань за період з червня 2008 р. по березень 2009 р. та 199 грн.94 коп. 18% річних за період з 12.06.2008 р. по 08.04.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи те, що Відповідач порушив господарське зобовязання стосовно оплати вартості переданого йому товару, а договором про довгострокові поставки № 69 від 31.01.2007 р. встановлено стягнення 3% штрафу за прострочку в оплаті товару, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення з Відповідача 40 грн. 68 коп. штрафу.

На день слухання справи в судовому засіданні 02.07.2009 року відповідач будь-яких доказів сплати загальної суми заборгованості перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509, 526 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1356 грн. боргу, 176 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 199 грн. 94 коп. 18% річних від простроченої суми, а також 40 грн. 68 коп. 3% штрафу підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати, які складаються із 102 грн. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І”, пр.-т Возєднання, 21, к.8, м. Київ, ідентифікаційний код 33299396 1356 грн. боргу, 3% штрафу в розмірі 40 грн. 68 коп., 18% річних в розмірі 199 грн. 94 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 176 грн. 25 коп. та 102 грн. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: "07" липня 2009 року.

Суддя