Ухвала суду № 51360922, 23.09.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/527/14 Головуючий у І інстанції Діденко О. П. Провадження № 11-кп/795/826/2015 Категорія - в порядку КПК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАнтипець В. М.

суддів: Заболотного В. М. Шахової О. Г.

Розглянула в порядку письмового провадження у м. Чернігові апеляційну скаргу Ніжинського міжрайонного прокурора Гаврилюка С. М. на ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2015 року про відмову в прийнятті до розгляду клопотання, пов'язаного з виконанням вироку,

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2014 року ОСОБА_2 був засуджений за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 203-2 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 170 000 грн.

01 вересня 2015 року в. о. Ніжинського міжрайонного прокурора Євдокименко О. М. звернувся на ім'я голови суду з клопотанням про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку щодо засудженого ОСОБА_2, який штрафу не сплатив, пропонуючи суду розстрочити виплату штрафу або замінити його на одне з таких видів покарань як громадські роботи, виправні роботи чи позбавлення волі.

Суддя місцевого суду, повертаючи клопотання прокурору для належного оформлення зазначив, що в клопотанні немає формулювання, що конкретно просить прокурор; немає відомостей чи звернутий вирок до виконання, не з'ясовані причини несплати штрафу та місцезнаходження засудженого на час звернення з клопотанням.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу судді скасувати, а клопотання направити на новий розгляд в суд першої інстанції, мотивуючи тим, що особа засуджена до штрафу зобов'язана його сплатити. Якщо засуджений не сплатив штраф добровільно, то на суд покладається обов'язок вирішення питання про розстрочку або заміну штрафу на інше покарання, що передбачене ст. 53 КК України та ст. 26 КВК України.

Прокурор, відповідно до ст. 26 Закону України „Про прокуратуру", здійснюючи нагляд, не може конкретизувати питання, на який вид покарання необхідно замінити штраф, а також зазначити причини його несплати до розгляду клопотання по суті.

Як вважає апелянт, Законом заборонено звертати до примусового виконання виконавчі листи видані на підставі вироків суду, якими особам призначене основне покарання у виді сплати штрафу.

Адреса засудженого прокурором була зазначена у першому абзаці клопотання.

Суд, всупереч положенням ст. ст. 392,393,395, ч.5 ст. 539 КПК України, невірно зазначив, що ухвала про повернення прокурору клопотання оскарженню не підлягає.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

У ст. 535 Кримінально-процесуального кодексу України законодавець, визначаючи порядок звернення вироку до виконання та порядок заміни штрафу іншим видом покарання, не вказав орган, уповноважений виконувати покарання, зазначивши лише загальне формулювання «органу чи установі, на які покладено обов'язок виконати судове рішення».

Прокурор, згідно положень ст. 26 Закону України „ Про прокуратуру" здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Сформулювавши в загальних рисах клопотання про заміну несплаченого засудженим ОСОБА_2 штрафу в сумі 170 000 грн., без надання відомостей про звернення вироку до виконання, без з'ясування причин його несплати, прокурор позбавив суд можливості розглянути його по суті.

Місцеві суди не є органами, які повинні самостійно виконувати свої вироки в частині покарання у виді штрафу, оскільки це суперечить загальним принципам здійснення правосуддя в Україні, а отже - не узгоджується з основними функціями судової влади, які визначені Конституцією України.

Крім того, у ст. 28 Кримінально - виконавчого Кодексу України зазначається, що після стягнення штрафу виконавчий лист з відміткою про виконання вироку повертається до суду, який постановив вирок, що виключає необхідність самостійного виконання місцевими судами своїх вироків у частині покарання у виді штрафу.

Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надала роз'яснення з приводу питань, які виникають при виконанні судових рішень у кримінальних справах, зокрема про стягнення штрафу.

На підставі ст. 2, п.п. 8.3 ст. 11, п. 2 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України вiд 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження», ст. 28 КВК України, ст. 535 КПК України органи Державної виконавчої служби зобов'язані виконувати ухвали та постанови судів у кримінальних справах, у тому числі й у частині примусового стягнення штрафу та уповноважені звертатися до суду про зміну порядку і способу виконання рішення суду (заміну штрафу іншим видом покарання).

Про правомірність вказівок судді місцевого суду свідчить і та обставина, що вирок по якому заявлене клопотання, не набув законної сили.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2015 року ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 02 лютого 2015 року щодо ОСОБА_2 та інших засуджених осіб була скасована з призначенням нового апеляційного розгляду, який до цього часу не відбувся.

Таким чином, станом на день постановляння ухвали, у судді місцевого суду не було підстав як матеріального, так і процесуального права, для прийняття клопотання до розгляду.

Керуючись ст. ст. 404, 406, 407, 424 ч.2 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ніжинського міжрайонного прокурора Гаврилюка С. М. залишити без задоволення, а ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2015 року про відмову в прийнятті до розгляду клопотання, пов'язаного з виконанням вироку щодо засудженого ОСОБА_2 без змін.

Ухвала набуває законної сили після її підписання і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ЗАБОЛОТНИЙ В. М. АНТИПЕЦЬ В. М. ШАХОВА О. Г.