Рішення № 51356453, 21.09.2015, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3277/15

Провадження № 2/740/1036/15

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Філоненко О.В.

представника позивача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання п. 6.2 ст.6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з вимогами до відповідача в порядку захисту прав споживачів про визнання п. 6.2 ст.6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії недійсним, так як третейське застереження є незаконними і суперечать чинному законодавству. Так третейське застереження вказане в договорі порушує її права оскільки позбавляє права на судовий захист, права вибору суду щодо підсудності справи, право на звільнення від сплати державного мита передбаченого ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 позов підтримала та пояснила, що 16.05.2008 року між позивачем та банком укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 961/5-84 за умовами якого відповідач надав ОСОБА_3 кредит на поточні потреби в розмірі 47000 доларів США строком до 15.05.2016 року під 14% річних. Вказаний договір являється договором споживчого кредиту. Пункт 6.2 ст.6 вказаного договору містить третейське застереження відповідно до якого в разі виникнення між сторонами спору, останній передається на розгляд до третейського суду. Вказане застереження не відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди», так як позивач не ознайомлена з регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невідємною частиною договору. Також не визначений предмет спору, з приводу якого сторони можуть звернутись з позовом до третейського суду, не вказані сторони та їх місце знаходження, або посилання на умови договору, які містять відповідні відомості. Просила визнати недійсною третейську угоду, викладену у вигляді третейського застереження у п. 6.2 ст. 6 договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 961/5-84, укладеного 16 травня 2008 року між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідач в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, суд розглянув справу в його відсутність з винесенням заочного рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

16 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк»), далі Банк, та ОСОБА_3, далі Позичальник, був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 961/5-84 (далі Кредитний договір) (а.с 11-17), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 47000 доларів США на поточні потреби, позичальник зобовязалась повернути кредит не пізніше 15.05.2016 року.

Додатковою угодою укладеною між сторонами 16.10.2008 року (а.с 18) з 20.10.2008 року встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 15,0%.

Договором від 14.05.2009 року сторони внесли зміни до договору стосовно надання відстрочки по погашенню тіла кредиту (а.с 19).

В п. 6.2 ст. 6 кредитного договору міститься третейське застереження наступного змісту: «У випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_4 у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Ухвалою від 08.04.2015 року третейським суддею постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_5, тобто суддею вказаному сторонами в третейському застереженні, порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (а.с 24).

Стаття 17 ЦПК України закріплює право сторін передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Стаття 12 Закону України «Про третейські суди» передбачає, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Як встановлено судом третейська угода укладена між сторонами у вигляді третейського застереження у договорі про надання відновлювальної кредитної лінії № 961/5-84 у п. 6.2 ст. 6 Врегулювання спорів. Угода укладена як і договір у письмовій формі, є частиною цього договору. Третейська угода в даному випадку містить посилання на вказівку про конкретно визначений третейський суд. Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) у Законі України «Про третейські суди» не передбачено. Враховуючи наведене, те що позивач підписала договір про надання відновлювальної кредитної лінії вона погодилась з умовами викладеними в договорі, зокрема і з третейським застереженням викладеним в п.6.2.

Рішенням Конституційного суду України від 10.01.2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави Конституція України водночас визначає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права та свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасовано або обмежено (ч.2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Тобто включення до кредитного договору третейського застереження і як наслідок передача сторонами на вирішення до Третейського суду не порушує вимог ст. 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами, оскільки третейський розгляд не є правосуддями, а є способом недержавного захисту своїх прав, який сторони передбачили та погодили у кредитному договорі.

Згідно розяснень, що викладені в абзаці 5 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (ст. 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» від 03.02.2011 року (який набрав чинності 12.03.2011 року) частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Як встановлено судом, на час укладення кредитного договору, 16.05.2008 року Закон України «Про третейські суди» не містив заборони на розгляд третейськими судами справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Що стосується посилання позивача на відсутність в третейському застереженні - предмета спору з яким сторони можуть звернутись з позовом до суду, то дане твердження не відповідає дійсності, так п.6.2 кредитного договору передбачає вирішення всіх спорів повязаних з договором визначеними третейськими суддями.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що третейське застереження викладене у договорі від 16.05.2008 року про надання відновлювальної кредитної лінії № 961/5-84 укладеному між сторонами, відповідає нормам чинного законодавства, погоджене сторонами, про що свідчать їх підписи в договорі, отже підстав для визнання його недійсним суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 17, 213 - 215 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», Рішенням Конституційного суду України від 10.01.2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання п. 6.2 ст.6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії недійсним, відмовити.

Направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заяву відповідача про перегляд заочного рішення може бути подано Ніжинському міськрайонному суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Після заочного перегляду рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк апеляційної скарги.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду ОСОБА_1