Постанова № 51353469, 21.09.2015, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/723/15

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді А.Г.Секірської,

при секретареві - М.В.Барашко,

за участю сторін:

представника позивача - Н.М.Пугаченко, довіреність від 05.01.2015;

представника відповідача - А.Б.Українського, довіреність від 31.12.2014 №107;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 в сумі 3 358 545,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 в сумі 3 358 545,13 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Відповідно до п.1,2 ст.1, абзацу 4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР, п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 16.01.2004 № 64/8663 підприємства, незалежно від форм власності та господарювання, з коштів, призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівником пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заборгованість зазначеного підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 на перед управлінням Пенсійного фонду становить 3 358 545,13 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

На підставі викладеного позивач просить суд, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 03.08.2015, стягнути з ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську 3 358 545,13 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, та додатково пояснив, що не може надати протоколи про призначення пенсій та пільгові довідки у зв'язку з їх значною кількістю та тим, що в УПФУ в м. Лисичанську перебуває на обліку 306 осіб, а 181 особа перебуває на обліку в управліннях ПФУ інших районів. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка знаходиться у пенсійній справі пенсіонера в тому районі, де перебуває пенсіонер на обліку. Також представник позивача зазначив, що відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків, розрахунки витрат не оскаржені, і в них зазначено, що включеним до них особам призначено пенсії на підставі п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову від 20.08.2015 (а.с.140-141), в яких зазначив, що в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які надсилаються управлінням ПФУ в м. Лисичанську Луганської області на ВП «Шахта ім.Г.Г.Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля» включені пенсіонери, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля на підприємстві за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Про включення таких пенсіонерів до повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ВП «Шахта ім.Г.Г.Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля» неодноразово вказував управлінню ПФУ в м. Лисичанську Луганської області.

Крім того, у листі від 12.03.2009 №4123/03-20 Пенсійний фонд України зазначив, що особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах пенсії не підлягають відшкодуванню.

Також представником відповідача надано невичерпний перелік осіб, яким призначено пенсію відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і які, на думку відповідача, безпідставно включені до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.165).

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мін`юсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» ПАТ Лисичанськвугілля» з 27.01.1991 перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску (а.с.4).

У період з 01.01.2015 по 31.05.2015 позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що підтверджується розрахунками від 14.01.2015 № 637/0310 на суму 360 569,92 грн. (а.с.9-14), від 22.01.2014 № 2/149/1 на суму 224,44 грн. (а.с.15), від 03.01.2015 № 2/149/1 на суму 265,36 грн. (а.с.16), № 2/80/1 на суму 194,06 грн. (а.с.17), від 29.12.2014 № 2/80/1 на суму 218,02 грн. (а.с.18), від 23.01.2015 № 2/143/1 на суму 626,26 грн. (а.с.19), від 23.01.2015 № 1/2/1 на суму 5607,52 грн. (а.с.20), від 23.01.2015 № 2/131/1 на суму 321,57 грн. (а.с.21), від 23.01.2015 № 3-1/58/1 на суму 52883,52 грн. (а.с.22-24), від 23.01.2015 № 1/90/1 на суму 2109,75 грн. (а.с.25), від 05.01.2015 № 2/1001 на суму 4793,49 грн. (а.с.27), № 3/33/1 на суму 18817,32 грн. (а.с.28-30), від 23.01.2015 № 3-1/33/1 на суму 75 478,63 грн. (а.с.37-43), від 23.01.2015 № 2/82/1 на суму 661,50 грн. (а.с.44), від 19.01.2015 № 6/13/1 на суму 62,30 грн. (а.с.45), від 23.01.2015 № 26/182/1 на суму 27,85 грн. (а.с.46), від 23.01.2015 № 27/183/1 на суму 0,00 грн. (а.с.47), від 23.01.2015 № 3/4/1 на суму 196,82 грн. (а.с.48), за лютий 2015 року № 1401/03-10 на суму 359 381,07 грн. (а.с.49-54), від 25.02.2015 № 3-1/58/2 на суму 55758,72 грн. (а.с.55-56), від 25.02.2015 № 3/33/2 на суму 18734,18 грн. (а.с.57-59), від 25.02.2015 №3-1/33/2 на суму 76290,15 грн. (а.с.60-65), від 25.02.2015 № 1/48/1 на суму 1636,29 грн. (а.с.66), від 25.02.2015 № 2/131/2 на суму 321,57 грн. (а.с.67), від 25.02.2015 № 4-1/64/1 на суму 783,64 грн. (а.с.68), від 23.01.2015 № 1/2/1 на суму 5607,52 грн. (а.с.69), від 11.03.2015 № 1955/0320 на суму 360739,61 грн. (а.с.70-74), від 24.04.2015 № 3-1/58/3 на суму 56386, 67 грн. (а.с.75-76), з березня 2015 року №3-1/33/3 на суму 78454,89 грн. (а.с.77-82), з березня 2015 року №3/33/3 на суму 19156,10 грн. (а.с.83-85), від 24.04.2015 № 2/131/3 на суму 321,57 грн. (а.с.86), від 24.04.2015 № 9/163/Г на суму 475,06 грн. (а.с.87), з квітня 2015 року № 2/131/4 на суму 321,57 грн. (а.с.88), від 24.04.2015 № 2625/0310 на суму 344851,81 грн. (а.с.89-93), з квітня 2015 року №3/33/4 на суму 17990,28 грн. (а.с.94-96), від 24.04.2015 №3-1/33/4 на суму78819,07 грн. (а.с.97-102), від 3.04.2015 № 3-1/58/4 на суму 57614,26 грн. (а.с.103-104), від 25.05.2015 на суму 1242,52 грн. (а.с.105), від 25.05.2015 № 2/157/2 на суму 1242,52 грн. (а.с.106), з березня 2015 року на суму 1242,52 грн. (а.с.107), від 04.03.2015 № 2/143/3 на суму 678,84 грн. (а.с.108), від 25.05.2015 № 3095/0310 на суму 351 667,34 грн. (а.с.109-113), від 25.05.2015 №3-1/58/5 на суму 56 215,66 грн. (а.с.114-117), від 25.05.2015 № 3/33/5 на суму 17990,28 грн. (а.с.118-119), від 25.05.2015 № 3-1/33/5 на суму 78236,20 грн. (а.с.120-122), від 25.05.2015 № 2/131/5 на суму 321,57 грн. (а.с.123), від 25.05.2015 № 4-1/64/5 на суму 783,64 грн. (а.с.124), від 25.05.2015 № 2/157/4 на суму 1242,52 грн. (а.с.125).

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що до розрахунків безпідставно включено пенсіонерів, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля на підприємстві за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і цим особам пенсії не підлягають відшкодуванню, що підтверджується листом Пенсійного фонду України від 12.03.2009 №4123/03-20, з огляду на наступне.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах регулюється статтями 13, 14, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, пенсії призначаються відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не підлягають відшкодуванню.

Посилання на наведену норму міститься у листі Пенсійного фонду України від 12.03.2009 №4123/03-20, наданому у відповідь на запит ВАТ «Лисичанськвугілля» Шахта імені Г.Г.Капустіна (а.с.142), на який посилається відповідач.

В розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначено, що ці розрахунки стосуються пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників).

Тобто зазначені розрахунки не містять витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем суду не надано протоколи про призначення пенсій та довідки про особливий характер праці пенсіонерів, включених до розрахунків витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №1, оскільки зазначені розрахунки включать 487 осіб, 306 з яких перебувають на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, а 181 особа - в інших управліннях ПФУ (зокрема, управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку, в м.Рубіжному, в Кремінському районі, Новопсковському районі, Старобільському районі, Сватівському районі, Міловському районі Луганської області, Борівському районі Харківської області, Фрунзенського району м.Харкова, управління ПФУ м. Павлограда, м. Тернівка, П'ятихатського району Дніпропетровської області, Святошинського району м.Києва, Орджонікідзевського району м. Маріуполя, м. Єнакієво Донецької області, Перемишлянського району Львівської області, Устинівського району Кіровоградської області).

Проте, на виконання ухвали суду від 20.08.2015 позивачем надано акт звірки розрахунків на 30.06.2015 (а.с.161), яким підтвержено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за перше півріччя 2015 року у розмірі 3 892 019, 72 грн., зазначений акт підписано з боку відповідача - в.о. директора ВП «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» С.І.Шиліним, в.о.головного бухгалтера Г.В.Зайцевою, заступником головного бухгалтера І.М.Хоменко, з боку позивача - начальником УПФУ в м. Лисичанську М.П. Кошелевою. Акт підписано без зауважень щодо безпідставного включення осіб до розрахунків, і надання після підписання акта переліку осіб, який до того ж не є вичерпним, суд розцінює як зловживання процесуальними правами з боку відповідача, спрямованими на затягування розгляду справи, оскільки на вимогу суду представник відповідача не зазначив конкретне коло осіб, яких, на його думку, безпідставно включено до розрахунків.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості відповідача перед УПФУ в м. Лисичанську Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1) за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 в сумі 3 358 545,13 грн., а саме: за січень 2015 року - 1 182 874,95 грн., за лютий 2015 року - 547 277,58 грн., за березень 2015 року - 552 991,13 грн., за квітень 2015 року - 522 813,39 грн., за травень 2015 року - 553 588,08 грн. (а.с.7-8).

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с.6).

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач на момент звернення до суду з позовом був звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 в сумі 3 358 545,13 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код 32359108) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.Г.Г.Капустіна» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадбанк» МФО 304665 код 21792407) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01 січня 2015 року по 31 травня 2015 року в сумі 3 358 545,13 грн. (три мільйони триста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 13 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2015 року.

Суддя А.Г. Секірська