Рішення № 5134577, 27.12.2007, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2-5752/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2007 року М. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Ткачової С. М. , при секретарі Аксеніной В.М. ,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Трансекспедиція» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2007 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ «Транс експедиція» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги й суду пояснила, що вона працювала у відповідача з 01.06.2006 року по 02.04.2007 року, звільнена була по п.8 ст. 40 КЗпП України. При звільненні відповідач з нею повний розрахунок не зробив. Просить стягнути з відповідача заробітну плату у розмірі 400 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 338 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 2980 грн. В зв'язку з тим, що відповідач своїми діями причинив їй моральні стражданні, які відобразилися в тому, що вона не мала грошей для оздоровлення своєї дитини, була пригнічена. Моральну шкоду вона оцінює в розмірі 1000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачки в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що своєчасно не була виплачена заробітна платня з вини позивачки, в зв'язку з тим що ОСОБА_1 02.04.2007 року постановою Краматорського міського суду притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. .51 КУпАП України, з цього числа її звільнено за п.8. ст. 40 КЗпП України. В день звільнення вона не працювала, згідно анкети проживала М. Краматорськ вул. . Больнична 61-22, хоча після звільнення за цією адресою не мешкала, її неодноразово викликали для розрахунку та 01.06.2007 року, отримавши повідомлення вона з'явилась до офісу та отримала трудову книжку, однак в магазин за отриманням розрахункових грошей не пішла, хоча він особисто її туди направляв. Згоден з вимогами позивача щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 294, 23 грн., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 225, 19 грн. Середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, моральну шкоду не визнає, так як вважає, що позивачка не достатньо надала до суду доказів, підтверджуючих її моральні страждання.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка 01.06.2006 року була прийнята на роботу до відповідача, 02.04.2007 року була звільнена за ст. .40 п.8 КЗпП України. 07.10.2007 року позивачка стала отримувати допомогу по безробіттю та стоїть на обліку в Центрі зайнятості. Відповідач не заплатив позивачу заробітну плату за березень 2007 року у сумі 294, 23 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 225, 19 грн. ( а.с. 20). Позивачка знала про звільнення 02.04.2007 року по ст. .40 п.8 КЗпП України, в день звільнення не працювала, вимогу про розрахунок не надавала.

Відповідно до ст. . 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до міського суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У судовому засіданні встановлено та сторони не заперечують той факт, що позивачка отримала трудову книжку 01.06.2007 року , знала про те що заробітна плата та розрахункові гроші може отримати в магазині по вул. Горького, 6.1 а, м. Краматорська

Суд, вважає, що вимоги позивачки про стягнення заробітної плати в розмірі 400 грн. та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 338 грн. підлягають задоволенню частково. Позивачкою не оспорювались умови праці, нарахування та виплата розміру заробітної плати з 01.06.2006 року, про що свідчить отримання заробітної плати у розмірі 373, 27 грн. за лютий 2007 року (а.с. 20).

Таким чином, підлягають виплаті нараховані відповідачем заробітна плата у розмірі 294, 23 грн. та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 225, 19 грн. ( а.с. 45-47).

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України, у випадку невиплати з вини власника підприємства всіх сум, працівникові повинні виплатити його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд вважає, що відповідачем приймались заходи, щодо проведення розрахунку і 30.05.2007 року на адресу позивачки було направлено листа про вирішення питань, зв'язаних з її звільненням на адресу проживання позивачки, яка була вказана при працевлаштуванні, яке вона отримала 01.06.2007 року ( а.с. 39-40). Таким чином, саме дату 01.06.2007 року слід вважати днем розрахунку і в подальшій затримці виплати належних позивачці грошових сум відсутня вина відповідача.

Сума середнього заробітку позивача за час затримки виплати заробітної плати, з 03.04.2007 року по 30.05.2007 року, становить(40 робочих днів х 14, 16грн.) = 566, 40 грн.

У відповідності з ст. 237і КЗпП України, відшкодування морального збитку працівникові провадиться у випадку, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди від 31.03.1995 року ( зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року №5), судам необхідно враховувати , що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних, психічних, душевних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості поновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що позивачку звільнено по ст. .40 п.8 КЗпП України, за вчинення за місцем роботи розкрадання, що нею не оспорювалось, в день звільнення вона не працювала, відповідач приймав заходи щодо виплати заборгованості із заробітку, а позивачка не зверталась за отриманням належних їй грошових сумі фактично ухилялась від їх отримання.

Суд не бере до уваги обгрунтування позивачкою моральної шкоди: що робота у відповідача була її першою роботою, вона була психологічно зломлена діями керівництва, в неї не було коштів для існування, втрачені життєві умови та не маючи гроші не змогла оздоровити неповнолітню дитину, в зв'язку з тим, що звільнення позивачки було з вини позивачки, своє звільнення вона не оскаржувала, саме ыз своэъ вини не отримувала з 01.06.2007 року розрахункові гроші.

Відповідно до ст. .60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, як не доведений.

Крім того, з відповідача слід стягнути витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн. та судовий збір в сумі 51 грн.

Керуючись ст. ст. 116, 117, 233, 237 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Трансекспедиція» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Трансекспедиція» ( р/р 260076136 в ОСОБА_4. «ОСОБА_5 Аваль» м. Донецьк, код ОКПО 24317115, МФО 335076) на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 294, 23 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 225, 19 грн., середньомісячну заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 566, 40 грн., а всього 1085 (одна тисяча вісімдесят п'ять ) грн. 82 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «Трансекспедиція» в доход місцевого бюджету судовий збір у сумі 51 грн.

Стягнути з ТОВ «Трансекспедиція» витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.