Рішення № 5134512, 07.11.2007, Старовижівський районний суд Волинської області

2-257/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2007 року Старовижівський районний суд Волинської області

8 складі: головуючого - судді Самрука Ф.В.,

при секретарі Бондар Т.М., з участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,

встановив:

Позивач посилається, що 20 листопада 2006 року він пішов у магазин будматеріалів, власником якого є відповідач. Магазин був закритий, але відвідувачка сказала, що ОСОБА_2 пішов у склад будматеріалів, що знаходиться поряд з магазином у дворі. Через в'їздну браму, яка була повністю відкрита, позивач пішов у двір щоб запитати про наявність потрібних йому будматеріалів і нікого не почувши він повернувся до виходу. І в цей час він раптово відчув нестерпну біль кісті лівої руки та гарчання собаки, яка пащею розривала кість його руки. Звільнившись від пащі собаки позивач через ту ж відкриту браму вийшов і пішов на пункт швидкої медичної допомоги. Після цього лікувався стаціонарно і амбулаторно по 29.12.06р., де була встановлена травматична контрактура суглобів І, II, IIIпальців кисті лівої руки, а 19.04.07р. невропатологом було встановлено, що іде процем атрофірування м'язів кисті лівої руки та контрактура трьох травмованих пальців. Вважає, що за ці наслідки дій собаки відповідач повинен нести матеріальну, моральну і кримінальну відповідальність, в зв'язку з чим він звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача в його користь 10000 гривень за ушкодження його здоров'я, який просив задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив та зменшив позовні вимоги і пояснив суду, що він просить стягнути з відповідача 1000 гривень моральної шкоди, яка заключається в тому, що від укусів собаки він терпів біль, переносив і переносить в зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок укусів собаки моральні страждання, лівою рукою не може нічого робити і тому погіршились стосунки з оточуючими його людьми, переживає за наслідки. Пояснив також, що собака відповідача являється спеціальною собакою сторожової породи, яка використовується для затримання і знешкодження порушників державного кордону, зла і небезпечна, навчена не виявляючи себе нападати на людину і загризти її і тому таких собак необхідно утримувати в недоступному місці або з намордником і мати для цього спеціальний дозвіл. На його думку, відповідач порушив правила утримання собак, а на його звернення про відшкодування завданої йому шкоди відповів, що він являється сьомим, кого покусав собака і відмовив позивачу у

-2-

відшкодуванні шкоди. Ствердив, що на праве око не бачить зовсім, а на ліве трохи бачить і є інвалідом 1-ої групи по зору.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив, що собака, якого він утримує, прив'язаний біля гаража за 10 метрів від воріт. Ніякого складу у нього немає, а є гараж. Ворота завжди закриті, а відкривають їх лише тоді, коли виїжджають автомашиною. Йому незрозуміло, навіщо було позивачеві іти до гаража, де великими літерами написано, що там злий собака і є табличка на воротах. Сумнівається в тому, що його собака міг покусати позивача і спричинити йому ушкодження здоров'я. Підтвердив, що позивач звертався до нього з претензіями про відшкодування шкоди, але перед Паскою 2007 року.

Свідок ОСОБА_3 показала суду, що їй відомо про те , що собака відповідача покусав її чоловіка, ОСОБА_1, який їй розповідав, що ворота були відкриті і коли він ішов від складу, то на нього напав собака. Позивач вдома лівою рукою не може нічого робити і взяти в руку. А коли вона на 3-ій день ішла в лікарню, то бачила, що ворота у відповідача були відкриті і на її запитання відповідач відповів, що її чоловік вже сьомий, кого покусав собака.

Свідок ОСОБА_4 показав, що від позивача він взнав, що його покусав собака відповідача, від укусів якої у нього розвинулась контрактура-тугорухомість суглобів 1,11. IIIпальців кислі лівої руки і якби позивач був працездатного віку, то від цих укусів собаки у нього могла б настати інвалідність. Позивач розповідав йому, що коли його покусав собака, то ворота біля магазину відповідача були відкриті, а сам він (свідок) також чув, що собака відповідача дуже небезпечна і що він ходить на роботу понад будинком відповідача і бачить, що там одна половина воріт завжди відкрита, а інша закрита.

Свідок ОСОБА_5 показала, що від позивача їй стало відомо, що його покусав собака відповідача, коли він ходив шукати відповідача у складі біля магазину через відчинені ворота. Коли вона сама влітку ц.р. вирішила подивитись де це було, то побачила, що ворота у відповідача були відкриті.

Свідок ОСОБА_6 показала, що собака, яку утримує відповідач ОСОБА_2, завжди прив'язаний, навколо будинку є огорожа, ворота завжди зачинені, а на дверях гаража є напис великими буквами „ГАРАЖ. ОСОБА_7. НЕ ЗАХОДИТИ". На табличці на воротах написано, що у дворі злий пес. Якщо хтось хоче поговорити особисто з відповідачем чи нею, то продавець дає йому їх телефон. їй не зрозуміло для чого позивачу було іти у їхній двір, де знаходився собака.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона працює продавцем в магазині „Будівельник", що належить відповідачу і знаходиться поряд з їхнім будинком. ОСОБА_7 відповідача весь час прив'язаний і знаходиться за закритими воротами, в яких є засувка, яка відкривається з боку будинку. Вона не бачила, як собака покусав позивача і коли це було не знає, бо з вікон магазину собаки не видно, оскільки вони виходять в протилежний бік.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, біля якого розташований магазин „Будівельник".

З пояснень відповідача і показань свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_8 вбачається, що відповідач в своєму господарстві утримує собаку ротвейлера на прив'язі без намордника біля гаража за воротами. Наявність в господарстві відповідача собаки породи ротвейлер ІНФОРМАЦІЯ_2 статі кобель за кличкою „Юлис „ ОСОБА_3" стверджується також і реєстраційним свідоцтвом заводчика кінологічного Союзу України за № 0394 С 1000 від 29.07.2000 ро. На ОСОБА_9, але як ствердили в судовому засіданні відповідач і його дружина ОСОБА_9 являється їхнім сином, цієї собаки ніколи не утримував і не

-3-

утримує і немає будь-якого відношення до неї, а тому суд вважає, що ця собака належить відповідачу ОСОБА_2 так як це і визнає сам відповідач.

Пояснення позивача про те, що 20 листопада 2006 року після 11 год. його покусав собака відповідача, чим завдав шкоди його здоров'ю, стверджується також і показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також і довідкою Старовижівської центральної районної лікарні за № 125 від 29.06.07р. з якої вбачається, що позивач дійсно лікувався у Старовижівський ЦРЛ з 21.11. по 29.11.06р. стаціонарно, а з 30.11. по 29.12.06р. амбулаторно з діагнозом : рвані рани пальців кісті лівої руки від укусу собаки, що належить ОСОБА_2, післялікувальні висновки:

-хірурга 29.12.06р. після травматична контрактура І-ІІ-Ш пальців кисті лівої руки;

-невропатолога 19.04.07р. встановлено атрофірування м'язів кисті лівої руки та контрактуру суглобів І-ІІ-Ш пальців кисті лівої руки, виданої на підставі записів у картках амбулаторного прийому і лікування від 21.11; 29.11; 29.12.06р.та 19.04.07р., копії яких були досліджені в судовому засіданні , та витягом з постанови ЛКК Старовижівської центральної районної лікарні від 02.11.07р. за № 1715, з якого вбачається, що у позивача встановлено рубець ( 1,5x0,1 см.) в ділянці нігтьової фаланги І пальця лівої кисті, згинальні контрактури І-ІІ-Ш пальців лівої кисті.

Вищенаведеним повністю підтверджується та обставина, що саме собака відповідача 20.11.Оброку покусав позивача, чим завдав шкоди його здоров'ю і спростовуються всі заперечення відповідача, в тому числі і те, що він сумнівається, що це його собака покусав позивача і тому суд вважає ці заперечення відповідача безпідставними і не приймає ці заперечення до уваги.

Вищезазначене ушкодження здоров'я позивача знаходиться в причинному зв'язку з винними діями відповідача, які заключаються в тому, що відповідач 20 листопада 2006року після И год. утримував належну йому собаку не на ізольованій і добре огородженій території, а залишив в'їзну браму, за якою знаходився утримуваний ним собака , відкритою, внаслідок чого позивач як покупець безперешкодно пройшов на територію, де знаходився собака, який і покусав його. Цим самим відповідач порушив абзац 3 ч.7 ст.9 Закону України „ Про захист тварин від жорстокого поводження" ( далі „Закон"), у відповідності до якого дозволяється утримувати домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території ( в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї" та ч.8 статті 9 цього ж Закону, у відповідності до якої фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей.

Внаслідок ушкодження здоров'я позивачу була завдана моральна шкода, яка заключається в тому, що від укусів собаки він терпів фізичну біль, переносив і переносить моральні страждання, не має можливості повноцінно працювати лівою рукою, в зв'язку з чим порушились його стосунки з оточуючими людьми, переживає за наслідки. У відповідності до ст. 12 Закону, ст. 1168 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує, і може бути відшкодована одноразово. Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача, його похилий вік, погіршення його здібностей працювати лівою рукою суд погоджується з розміром грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 гривень і вважає його розумним та справедливим. При цьому з відповідача слід стягнути в дохід держави 10 гривень судових витрат по сплаті держмита і витрат на ІТЗ розгляду справи.

-4-

Керуючись ст.ст. 10,60,88,212.213,214,215 ЦПК України, ст. 1168 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 9,12 Закону України „ Про захист тварин від жорстокого поводження" суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я та в дохід держави 8 (вісім) гривень 50 копійок державного мита і 1(одну) гривню 50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Старовижівського районного суду Волинської області за такими реквізитами: Рахунок 31210259700376 ГУ ДКУ у Волинській області МФО 803014 держбюджет 22050000 Старовижівського району ідентифікаційний код 21740451.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.