Ухвала суду № 51341921, 01.10.2012, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 2190/4077/2012Справа №22ц-2190/2826/2012р. Головуючий в 1-й інстанції Циганій С.Л.,

Категорія: 5 Доповідач Цуканова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року жовтня місяця «01» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Цуканової І.В.,

суддів: Радченка С.В., Вейтас І.В.,

при секретарі Ільченко К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 липня 2012 року

за позовом

ОСОБА_1 до виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету, визнання недійсними свідоцтв про право власності на спадщину, визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області про визнання незаконним та скасування абзацу 4 пункту 1 рішення виконкому №379/13 від 13.12.1988р., визнання недійсними свідоцтв про право власності та визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власницею 9/50 частин домобудівлі, розташованої за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, ОСОБА_3,9. Позивачка не погоджується з визначеною частиною даної домобудівлі, оскільки дядькові ОСОБА_4, після якого успадкувала нерухоме майно ОСОБА_5, належали при житті 43/ш частин зазначеної домобудівлі. Рішенням виконавчого комітету Голопристанської міської ради народних депутатів Херсонської області №379/13 від 13.12.1988р. змінено ідеальні частини вказаного домоволодіння та визначено, що 9/50 частина домоволодіння належить ОСОБА_6 (батькові ОСОБА_4Г.), 41/50 частина домоволодіння належить ОСОБА_7. ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_1 належну їй частину домобудівлі, а відповідач ОСОБА_2 успадкував іншу частину від ОСОБА_7

Позивачка, не погоджуючись з рішенням виконкому міської ради №379/13 від 13.12.1988р., звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування абз.4 п.1 рішення №379/13 від 13,12.1988р. виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, в частині зміни ідеальних часток співвласників домоволодіння по ОСОБА_3,9, м. Гола Пристань, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом від 17.03.1989р., від 31.03.1992р. та визнання права власності за нею на 43/юо частин домоволодіння будинку №9 по пров. П.Морозова в м. Гола Пристань Херсонської області.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 17.07.2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права щодо дослідження доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Виконавчий комітет Голопристанської міської ради Херсонської області в письмових поясненнях доводи апеляційної скарги не визнав, просив розглянути справу в свою відсутність та залишити рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на будівлі від 05.08.1949р. домоволодіння, розташоване в м. Гола Пристань по пров.2-ий Селянський,5 ( нині пров. П.Морозова,9), належало ОСОБА_6 /а.с. 13/.

21.08.1961р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 укладено договір дарування, за яким остання набула право власності на 57/10о частин вказаної домобудівлі /а.с. 13-14 інвентарної справи/.

18.08.1964р. ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу передала у власність ОСОБА_7 57/100 частини домобудівлі /а.с.29 інвентарної справи/.

Рішенням виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області №379/13 від 13.12.1988р. змінено ідеальні частки співвласників домоволодіння по пров./вул. П.Морозова,9 в м. Гола Пристань: ОСОБА_6 на 9/50 частин домоволодіння, що складається з 47.8/100 частин житлового будинку, хвіртки №4 та забору №5, ОСОБА_7 - на 41/50 частину домоволодіння, що складається з 52.2/100 частин будинку, сіней, сараю, 2-х козирків, ґанку, літньої кухні, туалету, помпи №1, хвіртки №3, забору №5, підвалу /а.с. 5-6/.

15.12.1992р. ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право особистої власності на 9/50 частин вказаного житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудами, замість свідоцтва від 05.08.1949р./а.с. 12/.

Після смерті ОСОБА_6 спадщину у вигляді 9/50 частин будинку по вул. П.Морозова,9 в м. Гола Пристань фактично прийняв ОСОБА_4, після смерті якого свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.03.1989р. отримала ОСОБА_8 /а.с.7/, яка в свою чергу 07.07.1994р. подарувала належну їй частину будинку ОСОБА_1./а.с. 9-10/.

ОСОБА_7 в цей же день отримала свідоцтво про право особистої власності на 41/50 частину цього ж будинку /а.с.57 інвентарної справи/.

31.03.1992р. ОСОБА_10 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на 41/100 житлового будинку /а.с.11/ та на право власності як переживший чоловік на ЛА частину від 41/50 частину будинку, тобто на 41/100 частин /а.с. 68 інвентарної справи).

Після смерті ОСОБА_10 (06.01.2009р.) в житловому будинку (41/50 частин), якому присвоєно адресу вул.П.Морозова,9-А залишився проживати, зареєстрований за цією адресою його син ОСОБА_2, який згідно ч.З ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів незаконності рішення виконкому №379/13 від 13.12.1988р., оскільки ідеальні частки співвласників будинку змінено у зв'язку із законним будівництвом ОСОБА_7 сіней та літньої кухні на підставі рішень виконкому №313 від 27.08.1964р. /а.с.34 інвентарної справи/та №294 від 30.08.1972р. /а.с. 36 інвентарної справи/.

В задоволенні вимог про визнання недійсними свідоцтв про право власності та визнання права власності за позивачем, суд відмовив, оскільки ці вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення виконкому.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апелянта про порушення її прав рішенням виконкому від 13.12.1988р., яке є незаконним через відсутність згоди співвласників будинку на будівництво ОСОБА_7 сіней та літньої кухні та про незаконність свідоцтва про право власності, видане 17.03.1989р. на ім'я ОСОБА_8 на 9/50 частин домоволодіння, до уваги не приймаються, оскільки первісний власник 9/50 частин будинку ОСОБА_6 чи його спадкоємець ОСОБА_4, свідоцтво про право власності від 15.12.1988р. не оспорили, а оскаржуване рішення прийнято виконкомом на підставі попередніх ніким не оскаржених рішень №313 від 27.08.1964р. та №294 від 30.08.1972р.

Крім того, позивач просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.03.1992р. на ім'я ОСОБА_10 на 41/100 частин домоволодіння, в той час як останньому належить ще 41/100 частин домоволодіння згідно свідоцтва про право власності від 31.03.1992р. як пережившому подружжю, яке ніким не оскаржується, що свідчить про обрання позивачем способу захисту, який не поновлює її прав.

Безпідставними є також посилання ОСОБА_1 на відомості, які містяться у висновку землевпорядної експертизи від 12.06.2012р. про самовільне зведення ОСОБА_7 сіней «а» та літньої кухні «В1», оскільки цей висновок спростовується

- актом техніка БТІ від 09.12.1988р., в якому зазначено, що будівництво «кухні (сараю) літ. «В» дозволено рішенням виконкому №294 від 30.08.1972р. /а.с.53 інвентаризованої справи);

- самим вищезазначеним рішенням виконкому;

- зазначенням літньої кухні «В» в правовстановлюючих документах, які видавалися співвласникам будинку, в т.ч. на ім'я позивача (договір дарування від 07.07.1994р.) -/а.с. 9-10/.

Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факту порушення її прав оскаржуваним рішенням виконкому , оскільки в ньому крім ідеальних часток співвласників домобудівлі, визначено про виділення ОСОБА_6 47.8/100 частин самого житлового будинку.

Безпідставними є також доводи апелянта про порушення зміною ідеальних часток у праві власності її прав землекористування, оскільки згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. з наступними змінами «Про практику застосування судами земельного законодавства» суду при визначенні частини земельної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Згідно ст.ст. 303,308,315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді