Постанова № 51276388, 07.11.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/2298/14-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ГлухівськийНомер провадження 33/788/252/14 Суддя-доповідач ОСОБА_1 Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 року суддя Апеляційного суду Сумської області Захарченко О. П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2014 року, якою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючий, мешканець м. Глухів (АДРЕСА_1) Сумської області

підданий за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2014 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, як на особу яка 14 вересня 2014 року, о 02 годині керувала на вулиці Спаська в місті Глухів автомобілем "Kia Cerato" (реєстраційний номер НОМЕР_1), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначену постанову судді змінити та застосувати до нього більш м'яке адміністративне стягнення, а саме у вигляді штрафу.

За змістом мотивування апеляційної скарги ОСОБА_2 вважає, що суддя застосував до нього адміністративне стягнення усупереч вимогам ч.2 ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення адміністративних стягнень.

При цьому, не оспорюючи своєї вини у вчиненні правопорушення, скаржник просить урахувати те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, щиро кається, що позбавлення його права керування транспортними засобами створить перешкоди у забезпеченні матеріального утримання його родини, а також що на його утриманні перебуває мати похилого віку, яка часто хворіє і потребує її транспортування до лікувальних закладів.

Апеляційний розгляд справи проведено за неявки скаржника ОСОБА_2 , який належно повідомлений про день, час та місце судового розгляду, ніяких клопотань чи повідомлень до апеляційного суду не надіслав.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Висновок за змістом постанови судді у даній справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі в передбаченому законом порядку доказами, серед яких складеним щодо ОСОБА_2 протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ2 №056424 від 14 вересня 2014 року, тестом № 743 згідно приладу Alcotest 6810 щодо результатів огляду ОСОБА_2 на місці на стан алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_2 у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає вимогам ст. 33 КУпАП щодо врахування характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника та інших обставин, які мають значення для прийняття правильного рішення, і є не самим суворим видом стягнення, які передбачені законом за вчинення такого правопорушення, оскільки позбавлення права керування транспортними засобами є менш суворим видом адміністративного стягнення, ніж таке передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення як адміністративний арешт.

Не убачається доцільним застосування до ОСОБА_2 і такого передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стягнення, як штраф у розмірі від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки у справі відсутні дані, які б свідчили про наявність у порушника самостійних заробітків і спроможності сплатити штраф у такому розмірі, який є досить значним.

Крім цього, доводи скаржника про те, що він використовує автомобіль для забезпечення матеріального утримання своєї родини і про перебування на його утриманні матері похилого віку з незадовільним станом здоров'я не забезпечені скаржником будь-якими об'єктивними доказами ні на момент розгляду справи суддею суду першої інстанції, ні на момент розгляду справи у апеляційному порядку.

Враховуючи вищевказане, постанова судді у даній справі є законною та обґрунтованою і підстави для її зміни чи скасування за поданою ОСОБА_2 апеляційною скаргою відсутні.

Тому, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2014 року у даній справі про накладення на ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_1