Ухвала суду № 51266408, 10.01.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2/760/673/14

№760/28319/13-ц

У Х В А Л А

10 січня 2014 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за договором про надання споживчого кредиту №11377456000 від 29.07.2008 року в розмірі 199678,50 доларів США 50 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 р. становить 1596030,24 грн. та просив стягнути судовий збір.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 року №12-6621/11, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Натомість до позову додане платіжне доручення №0009558347 про сплату судового збору від 16.12.2013 р. в сумі 3441,00 грн., в яких не заповнені усі передбачені графи, а саме відсутнє зазначення дати одержання платіжного доручення банком. Крім того, на платіжному дорученні не зазначено уповноважену посадову особу, яка підписувала платіжне доручення, платіжне доручення не скріплене печаткою.

Таким чином, надане платіжне доручення не може вважатися належними та допустимими доказами сплати позивачем судового збору за пред'явлення позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_2

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.

Зазначення вказаних обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі. Виходячи з вищенаведеного, позивачу у відповідності до ч. 5 ст. 119 ЦПК України необхідно надати належний доказ сплати судового збору за пред'явлені вимоги, який підтверджує зарахування коштів в дохід бюджету за подання до Солом'янського районного суду позовної заяви з вимогами до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у визначеному розмірі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачами, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір С.І.