Рішення № 51260468, 21.09.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6455/15-ц

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 вересня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Супрун Г. Б. ,

при секретарі - Цибі О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» до ОСОБА_1, 3-тя особа: ВГІРФО Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просять визнати відповідача таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1, в зв»язку з тим, що останній в гуртожитку не проживає з вересня 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача Вітошко В.О. позов підтримав, просив задовольнити та постановити заочне рішення. Пояснив, що ОСОБА_1 був зареєстрований 08.12.2006 року на ліжко-місце в гуртожитку, в трудових відносинах з ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» не перебував, спільного рішення адміністрації позивача та відповідного профспілкового комітету про надання йому кімнати не було. З моменту реєстрації фактично за вказаною адресою не проживає, за користування гуртожитком платежі не сплачує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належно. Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних та доказів та ухвалити заочне рішення, оскільки проти такого вирішення справи позивач не заперечує.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу майна державного підприємства від 14.04.1993 року та переліком майна переданого на баланс ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (а.с. 4, 6).

Згідно довідки форми-А, виданої ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» ОСОБА_1 зареєстрований на ліжко-місце в гуртожитку по АДРЕСА_1, з 08.12.2006 року (а.с. 14).

Відповідач не проживає у гуртожитку з вересня 2014 року, що підтверджується складеним актом від 09.09.2014 року

Відповідно до цього акту від 09.09.2014 року, складеного ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» в складі голови комісії заступника ГП - директора з кадрових питань та побуту ОСОБА_3 та членів комісії: юрисконсульта ОСОБА_2, завідувачем гуртожитку ОСОБА_4, мешканців гуртожитку ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідач зареєстрований, але не проживає в гуртожитку (а.с. 7).

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

Відповідач і досі зареєстрований в даному гуртожитку, хоча фактично в ньому не проживає.

Згідно ст. 72 ЖК УРСР визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені ст. 71 ЖК УРСР строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою), свідоцтва про смерть.

Аналізуючи зазначене, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований у гуртожитку, не проживає з вересня 2014 року, місце його перебування невідомо, позивач є власником вказаного гуртожитку, має право на захист права власності, суд вважає, що позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 71, 72 ЖК УРСР, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 8, 10, 11, 15, 60, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» до ОСОБА_1, 3-тя особа: ВГІРФО Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 03149949) понесені судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Г. Б. Супрун