Постанова № 51251466, 10.11.2014, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6393/14-а

Провадження № 2-а/500/173/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі Петровій В.В.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання рішення неправомірним та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, яким просив визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, щодо відмови ОСОБА_3 у поновленні пенсії за наданими довідками від 16.01.2013 року № 2/Р-01 та від 26.02.2014 року № 35/Р-01 і зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області поновити та виплачувати пенсію ОСОБА_3 з моменту її припинення, а саме з 01.03.2008 року з урахуванням виплачених сум. А також, стягнути з державного бюджету на користь позивача судові витрати та допустити постанову до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2013 року та 24.02.2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про поновлення виплати пенсії. Проте листами від 16.01.2013 року № 2//Р-01 та від 26.02.2014 року № 35/Р-01 позивачу ОСОБА_3 було відмовлено у поновленні виплати пенсії, оскільки позивач повинен був особисто звернутися до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про поновлення виплати пенсії, ані через представника. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2014 року позивачу було поновлено виплату пенсії з 24.02.2014 року, тобто з моменту звернення представника позивача із заявою про відновлення виплати пенсії. Разом з тим, відновлення виплати пенсії з 01.03.2008 року, тобто з моменту її припинення здійснено не було, у звязку із чим, позивач вимушений був звернутися до суду з позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 перебував на обліку в управлінні з 15.12.2004 року та отримував пенсію за віком по Списку №2 (при повному пільговому стажі) відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». 01.03.2008 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області було

прийнято рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_3 з 01.03.2008 року. 04.03.2008 року за № 837/05 управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області направило лист до відповідача про необхідність терміново зявитися до управління. 11.10.2008 року управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області повторно направило лист ОСОБА_3 про необхідність терміново зявитися до управління з питання призначення пенсії. 02.02.2009 року працівниками управління Пенсійного фонду в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області було складено акт допиту сусідів пенсіонера, які доповіли проте, що ОСОБА_3 виїхав на заробітки до Російської Федерації. Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, нараховані суми пенсії не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком, а вини Управління Пенсійного фонду України не має, оскільки ОСОБА_3 не зявлявся та не звертався до управління з 2008 року по 2013 рік.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 15.12.2004 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та отримував пенсію за віком за списком № 2 (при повному пільговому стажі) але з червня 2009 року позивачу було припинено виплату пенсії в звязку з неотриманням її протягом 6 місяців підряд.

Згідно довідки посольства України в Іспанії № 570/4-550 14 від 28.02.2014 року, ОСОБА_3 є живим і тимчасово проживає в Іспанії за адресою: 28004, провінція Мадрид, м. Мадрид, вул. Пес, будинок 31, кв. 03А. ОСОБА_3, власник паспорту громадянина для виїзду за кордон серії КС 054027, виданого 14.03.2000 року Посольством України в Іспанії 2 ESP, особисто з'явився 28 лютого 2014 року до консульського відділу Посольства України в Іспанії.

Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року у справі № 1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV. Положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 07.10.2009 року порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахування рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відтак, з часу прийняття рішення Конституційного суду України, заборонено припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду або за рішенням суду на весь час проживання пенсіонера за кордоном.

Як встановлено у судовому засіданні представник позивача за довіреністю звернувся 08 січня 2013 року до відповідача з заявою у довільній формі про поновлення пенсії ОСОБА_3, а Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському

районі Одеської області листом від 16.01.2013 року № 2/Р-01 повідомило представника позивача про те, що із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_4 повинен особисто звернутися до УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного Фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Таким чином, законодавством передбачено поновлення виплати пенсії при наявності умов для її виплати і позивач, як громадянин України, який отримував пенсію за віком за Списком №2 має право на її поновлення, однак, таке поновлення повинно відбуватись із дотриманням встановленого законодавством порядку.

При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов'язок або право Пенсійного фонду автоматично здійснювати відновлення пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, який є діючим та не скасований в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером (опікуном, піклувальником) особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 15 Порядку передбачено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. Поновлення пенсії здійснюється за матеріалами , що є в пенсійній справі, із урахуванням додатково наданих документів.

Відповідно до п. 37 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 4). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, при наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначення дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. Пунктом 38 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення в трьохмісячний з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видач; г) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п.39 зазначеного Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на

інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Виплата пенсії проводиться не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення пенсії.

Наведені обставини у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що своє право на поновлення виплати пенсії з 01.03.2008 року позивач не реалізував у встановленому законом порядку. До того ж, до січня 2013 року позивач взагалі не звертався до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі із заявою про поновлення виплати пенсії.

24.02.2014 року ОСОБА_1 діючи від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 31.01.2013 року, звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_3.

Листом управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області від 26.02.2014 року № 35/Р-01 йому було повідомлено, що для поновлення виплати пенсії позивач повинен особисто звернутися до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2014 року визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, щодо відмови у відновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_3 та зобовязано управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3 на підставі заяви, поданої за довіреністю від імені ОСОБА_1 з моменту звернення з заявою, а саме з 24.02.2014 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду Одеської області від 14.07.2014 року вищезазначену постанову Ізмаїльського міськрайонного суду одеської області від 27.05.2014 року залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вже було зясовано судом, право ОСОБА_3, на звернення до управління Пенсійного фонду України із заявою про відновлення виплати пенсії через представника було відновлено вищезазначеною постановою суду, якою зобовязано управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3 на підставі заяви, поданої за довіреністю від імені ОСОБА_1 з моменту звернення з заявою, а саме з 24.02.2014 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 не звертався до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської

області з вимогою прийняти рішення про поновлення його прав на нарахування та отримання пенсії з 01.03.2008 року на підставах, визначених пенсійним законодавством.

Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_3 не довів порушення управлінням Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області його прав, свобод або інтересів повязаних з відновленням виплати пенсії.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_3 щодо визнання неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, про відмову ОСОБА_3 у поновленні пенсії за наданими довідками від 16.01.2013 року № 2/Р-01 та від 26.02.2014 року № 35/Р-01 та зобовязання управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області поновити та виплачувати пенсію ОСОБА_3 з моменту її припинення, а саме з 01.03.2008 року з урахування виплачених сум - відмовити.

Керуючись ст. ст. 6, 9-11, 17, 69-72, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання рішення неправомірним та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:О. О. Бурнусус