Рішення № 51250724, 24.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2385/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 46, 48 Здоровило В. А. Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В. В.суддівГончар Н. І. , Корнієнко Н. В. при секретаріАнкудінові О. І.

за участю:

позивача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 29 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а :

29 квітня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що від шлюбу з відповідачкою вони мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Звенигородського районного суду від 21.09.2010 року з позивача було стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина.

Рішенням Звенигородського районного суду від 18 лютого 2015 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_10 разом з батьком - ОСОБА_6 та звільнено останнього від сплати аліментів, які стягувались за рішенням суду від 21.09.2010 року.

З 18 лютого 2014 року син сторін проживає з позивачем, витрати на його утримання позивач несе самостійно.

Оскільки відповідачка відмовляється надавати допомогу на утримання сина сторін, ОСОБА_6 просив суд стягнути з неї на його користь аліменти в розмірі ? частини доходів відповідачки, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.02.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 29 липня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів її доходів кожного місяця, починаючи з 28.02.2014 року та до повноліття дитини, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з рішення суду, представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 05.08.2015 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 19 серпня 2015 року була залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення в повному обсязі не відповідає.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вірно встановив, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина сторін з 28.02.2014 року проживає з позивачем та перебуває на його утриманні, що підтверджується рішенням Звенигородського районного суду від 18.02.2015 року.

Відповідачка ОСОБА_8 працює за кордоном, вихованням та утриманням сина не займається.

Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідачка відповідно до ст. 180 СК України зобов'язана утримувати свого неповнолітнього сина ОСОБА_9 до досягнення ним повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що підлягають стягненню з відповідача, було враховано всі обставини, що мають істотне значення.

Однак, судом першої інстанції безпідставно стягнуто аліменти на утримання дитини, починаючи з 28.02.2014 року, а не з дня пред'явлення позову.

Так, відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідачки щодо сплати аліментів та відмови останньої в утриманні дитини.

Крім того, позивач не був позбавлений права звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів з 18.02.2014 року.

Враховуючи наведене, колегія судів вважає, що аліменти слід стягувати з дня пред'явлення позову, а саме з 29.04.2015 року.

Надані апелянтом копії чеків та накладних про придбання іграшок, одягу, ліків тощо не є підставою для відмови у стягненні з неї аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє частково, рішення суду першої інстанції змінює в частині визначення періоду стягнення аліментів, стягнувши їх, починаючи з дня пред'явлення позову - 29.04.2015 року. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 29 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - змінити в частині визначення періоду стягнення аліментів, стягнувши їх, починаючи з 29 квітня 2015 року та до повноліття дитини.

В решті частини рішення - залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :