Рішення № 5124468, 10.02.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-187/09

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 спілки «Добробуд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, КС «Добробуд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 січня 2008 р. між ним та відповідачем у справі ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № КС -002032. Відповідно до умов договору позивач був зобов’язаний надати кредит відповідачу ОСОБА_2, а той зобов’язаний повернути його позивачу та сплатити відсотки за користування кредитом. На виконання умов договору ним 24 січня 2008 року відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 20000 грн., строком на 36 місяців з відсотковою ставкою 24 % річних, чим виконав умови договору у повному обсязі, що підтверджується видатковим ордером від 24 січня 2008 року.

З метою забезпечення виконання боржником своїх зобов’язань разом з кредитним договором між ним та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки. За умовами п.2.1., 2.2 договору поруки відповідач ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність разом з боржником за погашення боргу по кредитному договору № 002032 у повному обсязі, враховуючи відсотки за наданий кредит та інші штрафні санкції, що було засвідчено підписом сторін договору поруки.

Відповідно до договору був складений графік повернення кредиту, який був підписаний сторонами договору. Також була оформлена відомість повернення кредиту, яка була підписана відповідачем. відповідно до наведених документів відповідач був зобов’язаний щомісячно до 24 числа, наступного за розрахунковим, сплачувати йому 555,56 грн. суми сплати тіла кредиту, а також 400 грн. – відсотки за користування кредитом. Однак відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо своєчасного погашення заборгованості у встановлені строки і сума заборгованості по тілу кредиту склала 14700 грн. Згідно п.2.3 договору поруки та статті 553 ЦК України при невиконанні відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань по кредитному договору в строк, відповідач ОСОБА_3 повинен виконати впродовж 5 днів невиконання першим відповідачем своїх зобов’язань.

Посилаючись на статтю 612 ЦК України, позивач у позові зазначив, що боржник вважається таким, що прострочив і це є підставою настання зобов’язання по сплаті неустойки у вигляді підвищених відсотків, нарахування яких здійснюється у відповідності з п.7.1 Договору, яким передбачена підвищена відсоткова ставка у розмірі 120 %. Сума підвищених відсотків склала 15846,58 грн. Всього сума заборгованості склала 30546,58 грн.

У зв’язку з наведеним позивач у позовній заяві просив задовольнити позов у сумі пред’явленої вимоги та стягнути з відповідачів понесені ним при пред’явленні позову судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 305,46 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача доводи позовної заяви підтримав, наполягав на її задоволенні. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову, та вказав, що також не заперечує проти того, щоб сума боргу та судових витрат була стягнута лише з нього. Відповідач ОСОБА_3 позовних вимог не визнав, мотивуючи це тим, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2009 року договір поруки, що був укладений ним з позивачем у справі у забезпечення виконання зобов’язань відповідача ОСОБА_2 визнаний недійсним, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, що стосуються його.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги КС «Добробуд» підлягають задовленню частково з таких підстав.

Судом установлені такі обставини і визначені, відповідно до них, такі правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем КС «Добробуд» та відповідачем ОСОБА_2, 24 січня 2008 року був укладений кредитний договір № КС-002032, за яким відповідачу ОСОБА_2 позивачем був наданий кредит у сумі 20000 грн. строком на 37 місяців з 24 січня 2008 року по 24 січня 2011 року зі сплатою 24 відсотків річних, що підтверджується копіює кредитного договору та видатковим касовим ордером від 24.01.2008 року на а.с.12-13,15.

Крім того, 24 січня 2008 року між позивачем у справі та відповідачем ОСОБА_3 у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2, був укладений договір поруки, з відповідним кредитному договору номером (а.с.17).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Уклавши кредитний договір відповідач ОСОБА_2 зобов’язався заборгованість за кредитом (тіло кредиту та відсотки по кредиту) сплачувати щомісячно згідно додатка до договору (графіка), який є невід’ємною частиною кредитного договору. у разі відсутності можливості сплатити щомісячну основну частку (тіло кредиту), відповідач зобов’язаний сплатити відсотки, а до сплати наступної щомісячної основної частки сплатити заборгованість, що передбачено п. 4.2. кредитного договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З відомості про повернення кредиту на а.с. 14 вбачається, що сплата заборгованості за кредитним договором № КС-002032 від 24.01.08 р. відповідачем у справі ОСОБА_2 здійснювалася 09.07.08 р., в сумі 1000 грн., 25.07.08 р. в сумі 1900 грн., 18.07.08 р. в сумі 500 грн. та, 18.10.08 р. в сумі 1900 грн. Більше погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 не здійснювалося, у зв’язку з чим, як вбачається із зазначеної відомості, за ним мається заборгованість в сумі 14700 грн.

Укладаючи кредитний договір, сторони договору, позивач та відповідач ОСОБА_2, обумовили, що у разі прострочення позичальником строків сплати відсотків по кредиту, визначених п.1.1,4.3,4.6 вказаного договору, від трьох до десяти календарних днів позичальник сплачує кредиторові підвищену відсоткову ставку у розмірі 26 % річних на суму отриманого кредиту, п.1.1 – від 11 до 30 календарних днів – 40%, від 31 до 90 календарних днів – 50 %, більше ніж 91 календарний день – 120%, що прямо визначено п.7.1 кредитного договору.

Згідно розрахункового графіку платежів, що складений у додаток до кредитного договору та, за умовами цього договору, є його невід’ємною частиною, відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний сплачувати заборгованість по кредиту 24 числа кожного місяця до 24.01.2011 року, однак, остання сплата кредитної заборгованості була здійснена ним у жовтні 2008 року (а.с.13). Таким чином, позивачем відповідачу був нарахований підвищений відсоток, сума якого склала 15846,58 грн, що підтверджується довідкою від 23.10.2008 року на а.с.16.

Договір, відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, а також, відповідно до ч.2 ст. 509 цього Кодексу і зобов’язання. В силу ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з тим, що судом встановлено порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору, суд приходить до висновку про неналежне виконання останнім зобов’язання за вказаним договором.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Так, пунктом 6.2.3 кредитного договору передбачено право позивача достроково розірвати кредитний договір у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту або прострочення відсотків по ньому. Також передбачено право позивача достроково стягнути загальну заборгованість за кредитним договором, письмово попередивши про це позичальника за 10 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 неодноразово попереджався про наявність заборгованості за кредитним договором, та про стягнення заборгованості шляхом звернення до суду, що підтверджується листами позивача № 1829 від 15.03.08 р. та № 1897 від 03.09.08 р. на а.с.21,23.

Таким чином, сума заборгованості по кредитному договору № КС-002032 від 24 січня 2008 року в розмірі 30546,58 грн., з яких 14700 грн. – сума заборгованості по тілу кредиту та 15846,58 грн. – сума підвищених відсотків, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2

Крім того, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 між позивачем у справі та відповідачем ОСОБА_3 24 січня 2008 року був укладений договір поруки, за яким останній зобов’язався у разі порушення відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, самостійно погасити заборгованість за ним в повному обсязі, включаючи відсотки за користування кредитом, можливі підвищені відсотки за несвоєчасну сплату платежів і інші штрафні санкції, передбачені кредитним договором, у забезпечення виконання якого укладено договір поруки, а також зобов’язався нести солідарну відповідальність з відповідачем ОСОБА_2 за виконання зобов’язань за кредитним договором, у забезпечення виконання якого укладено договір поруки, що передбачено пунктами 2.1 і 2.2. договору поруки (а.с.17).

Однак, суд не може задовольнити вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у справі, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2009 року договір поруки № КС-002032 від 24.01.2008 року, укладений між поручителем ОСОБА_3, кредитором ОСОБА_4 спілкою «Добробуд» та позичальником ОСОБА_2 визнаний недійсним (а.с.47).

У зв’язку з цим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, суд приходить до висновку, що оскільки з відповідача ОСОБА_2 сума заборгованості за кредитним договором стягується у повному обсязі, то такий договір належить розірвати, що не суперечить положенням ч. 2 ст. 651 ЦК України.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує позивачу з відповідача судові витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову 305,46 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1,2).

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст. 11, ч.2 ст. 509, ст. 526, ст. 611, 629, ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст.. ст.. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 спілки «Добробуд» задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № 002032 від 24 січня 2008 року укладений між ОСОБА_4 спілкою «Добробуд» та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 спілки «Добробуд» на розрахунковий рахунок № 265030010 ТОВ «Банк Фамільний» в м. Донецьк, ЄДРПОУ 26502650 СВ № 14100029 заборгованість по кредиту в сумі 14700 грн., суму підвищених відсотків за несвоєчасне виконання зобов’язань в сумі 15846 грн. 58 коп., а також судовий збір в сумі 305 грн. 46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 30882 грн. 04 коп. (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 04 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя