Постанова № 51239142, 05.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/518/14

Єдиний унікальний № 323/2653/14-п Головуючий в 1-й інстанції Шудрик А.А.

Категорія - ст. 163-2 ч. 2 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 липня 2014 року, в якій він також порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,

в с т а н о в и в:

постановою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 липня 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керівника ПП «Співдружність», який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.

Також вказаною постановою зазначено на стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп.

Як зазначено в постанові, 11 липня 2014 року при перевірці ПП «Співдружність» встановлено несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку по перерахуванню до сплати нарахованої суми грошового зобовязання визначеної у податковому повідомленні-рішення від 22.04.2011 року. За вчинення вказаного правопорушення притягнуто керівника підприємства ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови посилаючись на те, що розгляд справи відбувся у його відсутність без належного сповіщення про час та місце її розгляду, внаслідок чого про існування постанови, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності йому стало відомо лише 22.09.2014 року.

По суті скарги посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови через неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права зазначає, що суд порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки не повідомивши про час та місце розгляду справи, розглянув її за його відсутності. Крім того, не перевірив чи є в його діях ознаки повторності, а у звязку з цим ознаки складу адміністративного правопорушення, не навів у постанові докази, на підставі яких визнав його винуватим у вчиненні правопорушення та мотиви відхилення доказів, на які він посилався у протоколі про адміністративне правопорушення, а також при призначенні стягнення не врахував дані про його особу та матеріальний стан.

Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.

В засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 з невідомих причин не зявився про час та місце розгляду був належним чином повідомлений.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП слухати справу у відсутність останнього, вважаючи, що його права, передбачені ст. 268 КУпАП не порушуються.

Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статей 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КУпАП відбувся у відсутність ОСОБА_2, без повідомлення останнього про час та місце її розгляду, а також враховуючи відсутність достовірних даних, які б свідчили про отримання відповідно до вимог частини 1 статті 285 КУпАП порушником копії оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити останньому строк на апеляційне оскарження наведеної постанови.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не вжив необхідних та належних заходів щодо сповіщення особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про що свідчить відсутність в цих матеріалах будь-яких даних з цього приводу.

Таким чином доводи апелянта щодо порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП внаслідок розгляду справи у його відсутність та без належного сповіщення про час та місце її розгляду є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в цій частині.

Внаслідок порушення під час розгляду справи судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та винесення нової постанови.

Дослідивши в засіданні апеляційної інстанції наявні в матеріалах справи докази, у тому числі на предмет їх належності та допустимості, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КУпАП серія КР № 233320 від 11.07.2014 року щодо порушення ОСОБА_2 вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року № 2755VI, та зокрема пояснення останнього у цьому протоколі щодо обставин правопорушення, а саме відсутність коштів на розрахунковому рахунку, додаток до протоколу (а.с. 2, 3), копію акту № 924/15-13624021 від 11.07.2014 року «Про результати проведення невиїзної позапланової документальної перевірки своєчасності сплати податків та зборів», згідно до якого ПП «Співдружність», керівником якого є ОСОБА_2 несвоєчасно подано платіжне доручення до установи банку по перерахуванню до сплати нарахованої суми грошового зобовязання визначеної у податковому повідомлені рішенні від 22.04.2011 року № НОМЕР_1 у сумі 5312, 00 грн., граничний термін сплати 20.03.2014 року, фактично зараховано 20.06.2014 року згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року № НОМЕР_2 від 19.06.2014 року в сумі 6496, 99 грн., за рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ, сума сплаченого боргу становить 5288, 05 грн., сума штрафної санкції складає 1057,61 грн. (20% від суми сплаченого боргу). Кількість днів затримки сплати самостійно визначеної суми податкових зобовязань складає 93 календарних дня (а.с.4), а тому суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження і є доведеною.

При цьому доводи ОСОБА_2 стосовно того, що в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення через відсутність в матеріалах справи даних, які б свідчили про наявність притягнення його раніше до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, тобто ознак повторності, є необґрунтованими.

Так, згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.04.2014 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а тому враховуючи, притягнення останнього протягом року за вчинення вказаного правопорушення, в його діях містяться ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.

Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи, передбачених частиною 2 статті 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КУпАП 20.03.2014 року, тобто час коли останній не подав платіжне доручення до установи банку по перерахуванню до сплати нарахованої суми грошового зобовязання визначеної у податковому повідомленні рішенні від 22.04.2011 року № НОМЕР_1 (граничний термін сплати), а тому на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк накладення на адміністративного стягнення закінчився.

Внаслідок цих обставин, апеляційний суд вважає необхідним на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КУпАП відносно ОСОБА_2, у звязку із закінченням, передбаченого частиною 2 статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 липня 2014 року.

Постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 липня 2014 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

У звязку із винесенням нової постанови, визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП і відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП закрити провадження у справі, внаслідок закінчення, передбаченого частиною 2 статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1