Рішення № 5123690, 03.04.2008, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №2-769/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Демченко О.М.

при секретарі - Гресько О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на слідуючи обставини.

21 квітня 2005 року у результаті порушення Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_3 позивачу були заподіяні тілесні ушкодження середньої важкості.

Порушення Правил дорожнього руху полягало в тому, що водій ОСОБА_3 рухаючись на автомобілі по вул. Балківській в м. Одесі, не врахував дорожню обстановку, відволікся від керування автомобілем, в результаті чого скоїв наїзд на стоячий у правого краю проїзної частини по ходу руху автомобіль „ВАЗ 2105", державний номер НОМЕР_1, який в результаті зіткнення був переміщений вперед і вправо, наїхавши на позивача - власника зазначеного автомобілю, який стояв в момент зіткнення на тротуарі.

В зв'язку з тим, що в діях відповідача вбачалися ознаки складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, у його відношенні була порушена кримінальна справа за ознаками порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, що управляє транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому середньої ваги тілесні ушкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.09.2005 року кримінальна справа № 1 п-23/05 у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого в здійсненні злочину, передбаченого ст. 286 КК України, було припинено на підставі ст. 1 п. „б" Закону України „Про амністію" від 31.05.2005 року.

Згідно висновку експертів №202 від 25.06.2005 року, в результаті ДТП, яке трапилось за вини відповідача по справі, у позивача утворилося забите місце лівого колінного суглобу із крововиливом у порожнину суглоба, що заподіяний дією тупого предмету (предметів), якими могли бути виступаючи частини кузова автомобіля, можливо 21.04.2005 року. Зазначене ушкодження не було небезпечним для життя в момент заподіяння, а тягне тривалий розлад здоров'я, строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день) і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2 і 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень, ставиться до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості.

Після ДТП в результаті заподіяної позивачу травми, він перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні, а після - на амбулаторному лікуванні за місцем проживання.

Вказані обставини та викликані ними тривале та систематичне лікування, витрата матеріальних коштів на придбання ліків, викликали у позивача страждання та фізичний біль. Крім того, позивач, будучи до ДТП людиною в нормальній фізичній формі, у теперішній час в результаті травми випробовує певні обмеження при ходьбі,

вільних руках, пов'язаних з виконанням опорно-рухових функцій організму. У зв'язку зі втратою загальної працездатності позивач, людина передпенсійного віку, в даний час не має можливості повного реабілітування в трудовій діяльності, так як йому також встановлені обмеження у виборі роботи (легка праця) і він позбавлений повноцінної можливості заробляти на життя.

В результаті моральних страждань, викликаних ДТП, постійних переживань та хвилювань за свій стан здоров'я та наслідків його відбиття на сімейних доходах, погіршення загального стану здоров'я, матеріального становища та відмови відповідача від добровільного відшкодування заподіяної позивачу шкоди, позивач 11.05.2006 року переніс інсульт, перебував на стаціонарному лікуванні, а потім на амбулаторному лікуванні, проходив відповідну реабілітацію, що також спричинило значні витрати.

Вказаними обставинами позивачу була заподіяна моральна шкода яку позивач оцінює в 15 000 гривень.

Крім того, в результаті наїзду відповідачем на транспортний засіб позивача -автомобілю „ВАЗ 2105", державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, були заподіяні механічні ушкодження заднього бамперу, задньої панелі, статі багажника, кришки багажника, чашок пружин, заднього лівого крила, заднього правого крила, був розбитий задній лівий блок-ліхтар. Наявність вказаних ушкоджень підтверджується довідкою від 21.04.2005 року Державтоінспекції ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Відповідач до теперішнього часу ухиляється від добровільного відшкодування позивачу збитків, понесених на ремонт автомобілю, вартість якого становить сім тисяч гривень. З таких підстав ОСОБА_1 просить стягнути на свою користь з ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 7000 гривень та моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про день, годину та місце слухання справи та про причини неявки суд не повідомив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою слідчого від 16 червня 2005 року про залучення в якості обвинуваченого було встановлено, що 21 квітня 2005 року ОСОБА_3 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_1 середньої важкості тілесні ушкодження, які виразилися в тому, що він 21 квітня 2005 року о 09 год. 00 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись в м. Одесі по вул. Балківській з боку вул. Зеньковецької в напрямку Горбатого моста, напроти будинку № 211 допустив порушення вимог п.п. 2.3 б, 12.3 Правил дорожнього руху України (а.с. 5).

Порушення Правил дорожнього руху полягало в тому, що водій ОСОБА_3 рухаючись на автомобілі по вул. Балківській в м. Одесі, не врахував дорожню обстановку, відволікся від керування автомобілем, в результаті чого скоїв наїзд на стоячий у правого краю проїзної частини по ходу руху автомобіль „ВАЗ 2105", державний номер НОМЕР_1, який в результаті зіткнення був переміщений вперед і вправо, наїхавши на позивача - власника зазначеного автомобілю, який стояв в момент зіткнення на тротуарі (а.с. 5).

Як вбачається з представлення про направлення справи в суд для вирішення питання про припинення кримінальної справи по амністії, ОСОБА_3 на досудовому слідстві винним себе в порушення вимог п.п. 2.3 б, 12.3 Правил дорожнього руху України визнав частково, а саме визнав в частині того, що був неуважним та відволікся від керування автомобілем, однак провину в інкримінованому йому злочині не визнав,

так як вважає, що тілесні ушкодження, заподіяні з його боку потерпілому, тобто позивачу по справі, не відносяться до категорії середньої ваги (а.с. 9).

Відповідно з висновком експертів №202 від 25.06.2005 року, в результаті ДТП, яке трапилось за вини відповідача по справі, у позивача утворилося забите місце лівого колінного суглобу із крововиливом у порожнину суглоба, що заподіяний дією тупого предмету (предметів), якими могли бути виступаючи частини кузова автомобіля, можливо 21.04.2005 року. Зазначене ушкодження не було небезпечним для життя в момент заподіяння, а тягне тривалий розлад здоров'я, строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день) і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2 і 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень, ставиться до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості (а.с. 6-8).

Крім того, як вбачається з матеріалів висновку експертів, в період проходження амбулаторного лікування, позивачу лікарем було рекомендовано проводити такі процедури як ЛФК, масаж, УВЧ, магніт та дотримуватися дієти. 27.05.2005 року у результаті скарг позивача на болі в колінному суглобі і при обстеженні, позивачу була видана довідка для переводу на легку працю, не пов'язану з тривалим перебуванням на ногах. В момент проведення експертизи у позивача було замічено помірне обмеження рухів у лівому колінному суглобі, що у відповідності зі ст. 147-а Таблиць визначення відсотку втрати загальної працездатності, спричиняє стійку втрату загальної працездатності в розмірі 20 відсотків.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 21 квітня 2005 року з вини відповідача по справі ОСОБА_3, автомобілю „ВАЗ 2105", державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, були заподіяні механічні ушкодження заднього бамперу, задньої панелі, статі багажника, кришки багажника, чашок пружин, заднього лівого крила, заднього правого крила, був розбитий задній лівий блок-ліхтар. Наявність вказаних ушкоджень підтверджується довідкою від

21.04.2005 року Державтоінспекції ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Матеріальні збитки позивача, пов'язані з пошкодженням його автомобілю, складають 7000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З таких підстав, а також враховуючи те, що з вини відповідача була скоєна дорожньо-транспортна пригода в результаті якої позивачу була заподіяна матеріальна шкода внаслідок пошкодження його автомобілю, а також те, що відповідач до теперішнього часу ухиляється від добровільного відшкодування позивачу збитків, понесених на ремонт автомобілю, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягує з відповідача на користь позивача 7000 гривень.

Крім того, в результаті моральних страждань, викликаних дорожньо-транспортною пригодою, постійних переживань та хвилювань за свій стан здоров'я, погіршення загального стану здоров'я, матеріального становища та відмови відповідача від добровільного відшкодування заподіяної позивачу шкоди, позивач

11.05.2006 року переніс інсульт та перебував на стаціонарному лікуванні, а потім на

амбулаторному лікуванні, проходив відповідну реабілітацію, що також спричинило

значні витрати.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд вважає, що зазначеними обставинами позивачу також з боку відповідача була заподіяна моральна шкода яку суд оцінює в 15 000 гривень і стягує з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1166,

1167, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином -задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 78 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень (отримувач: Апеляційний суд Одеської області, код ОКПО: 02892913, Банк : УДК в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 37314004000098, призначення платежу: «витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ІТЗ)»).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.