Ухвала суду № 51232235, 24.09.2015, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа № 612/388/15-ц

2/612/197/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Близнюківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними договору оренди землі, розпоряджень районної державної адміністрації, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, зобовязання повернути земельну ділянку ,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Близнюківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (надалі Харківська ОДА) звернувся до суду з позовом до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (надалі Близнюківська РДА), ОСОБА_1 в якому просить: визнати недійсними розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 17.03. 2006 року №88, від 07.06. 2006 року №181, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320680200:01:000:1363, укладений 03.05. 2006 року між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_1, скасувати запис про державну реєстрацію цього договору оренди землі, зобовязати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку.

Харківська ОДА та Близнюківська РДА надали письмові заяви про розгляд справи у відсутність їх представників яке задоволене оскільки проти розгляду справи у відсутність представників цих установ особи, які зявилися у судове засідання, заперечень не мали.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представники адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розгляді питання про повноважність подання прокурором цього позову в інтересах держави в особі Харківської ОДА заявили, що подавати такий позов прокурор не вправі.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на наявність таких повноважень, посилаючись на те, що позов подано в інтересах держави в особі Харківської ОДА на підставі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на час його подання. Крім того вказав і на те, що тривалий час Харківська ОДА бездіє, маючи повноваження на скасування спірних розпоряджень Близнюківської РДА.

Вислухавши думку осіб які беруть участь у справі та зявилися у судове засідання, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.

Обгрунтовуючи своє звернення до суду з цим позовом прокурор послався на ст.ст.13,14,121,123 Конституції України ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час звернення), ст.45 ЦПК України, ст.ст. 5,6,9,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Указ Президента України від 13.04. 2011 року №459/2011.

Разом із тим вбачається, що відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13). Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14).

Отже згідно Конституції України права власника на землю від імені народу здійснюють в тому числі і органи державної влади до яких належить і Харківська ОДА.

Так, згідно Закону України «Про місцеві державні адміністрації:

Стаття 1.Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та

Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.{ Частина перша статті 1 в редакції Закону N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010 }.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Стаття 4. Місцеві державні адміністрації є юридичними особами.

Стаття 16. Здійснення державного контролю місцевими державними адміністраціями.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

п.3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Стаття 21. Повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля.

Місцева державна адміністрація:

п. 2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону { Пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003 }.

Стаття 28. Права місцевих державних адміністрацій.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:

п.5) звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.{ Пункт 5 статті 28 в редакції Закону N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }

Стаття 33. Відносини обласної та районних місцевих державних адміністрацій.

Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

ч.2. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Стаття 43. Оскарження, зупинення дії та скасування актів місцевих державних адміністрацій { Назва статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010 }.

ч.1 ОСОБА_3 місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам

територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. { Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 796-VII ( 796-18 ) від 27.02.2014 }.

ч.2 Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої

державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.{ Частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010 }.

Стаття 50. Судове оскарження рішень місцевих державних адміністрацій.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Отже Харківська ОДА є органом виконавчої влади, юридичною особою, наділена правом розпоряджається землями державної власності, здійснює контроль за використанням та охороною землі, води. Для реалізації своїх повноважень має право звертатися до суду. Голова Харківської ОДА має право скасовувати розпорядження голови Близнюківської РДА.

Таким чином Харківська ОДА має всі законні підстави для звернення до суду чи самостійного скасування спірних розпоряджень голови Близнюківської РДА. Про це вказав у судовому засіданні і сам представник прокуратури.

Разом із тим позов заявлено саме в інтересах Харківської ОДА яка у своїх письмових поясненнях вказала, що позов підтримує.

При цьому підстави такого звернення мотивуються наступним.

Обгрунтовуючи своє звернення до суду з цим позовом прокурор послався на ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч.2 ст.45 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час звернення) до функцій прокуратури віднесено, в тому числі і представництво інтересів громадянина і держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» (в ред. чинній на час звернення) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. { Частина третя статті 36-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012.}

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

{ Частина п'ята статті 36-1 в редакції Закону N 5288-VI

( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

Обираючи форму представництва, передбачену частиною пятою цієї статті, рокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

{ Частина статті 36-1 в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

{ Главу 3 доповнено статтею 36-1 згідно із Законом N 2663-III

( 2663-14 ) від 12.07.2001 }

Таким чином, нормами Закону України «Про прокуратуру» (в ред. чинній на час звернення), передбачене право прокурора звертатися до суду випадках, визначених ( передбачених) законом та в порядку передбаченому процесуальним законом.

Оскільки у судовому засіданні представник прокуратури послався як на підставу правомочності звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Харківської ОДА на її бездіяльність, що передбачено чинним законом України «Про прокуратуру», цій обставині необхідно також дати оцінку.

Згідно ст.121 ЗУ «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються в тому числі і представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст.123 цього ж Закону організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Приймається до уваги, що на прокуратуру дійсно покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом (ч.1 п.2 ст. 2 ЗУ «Про прокуратуру»).

Порядок та умови цього представництва визначені правилами, викладеним в ст.23 ЗУ «Про прокуратуру».

Так ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Отже прокурор зобовязаний послатися на закон який регламентує ці випадки та порядок.

Проте на конкретний закон, який би саме за цим позовом передбачав право прокурора звертатися до суду прокурор вказати не зміг.

Таке право законодавець передбачив у певних випадках. Наприклад в ст. ст.165, 240 Сімейного Кодексу України щодо звернення прокурора до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, скасування усиновлення чи визнання його недійсним тощо.

Крім того таке представництво здійснюється за певних умов, які передбачені в ч.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». Так прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, тобто у судовому засіданні під час розгляду справи.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже ці підстави підлягають перевірці судом і повинні знайти своє підтвердження.

Разом із тим відсутні докази що на час розгляду справи у суді Харківська ОДА, до компетенції якої, як вбачається із позову і належить право розпорядження спірною землею і яка, як наведено вище, не обмежена в праві з цих питань на звернення до суду із відповідним позовом, неналежним чином здійснює свої повноваження.

Те що на момент звернення до суду і на час розгляду справи у суді Харківська ОДА була юридичною особою та виконувала свої функції як орган державної влади слід вважати загальновідомим фактом в контексті ч.2 ст. 61 ЦПК України.

За таких обстави слід дійти висновку, що в позовній заяві відсутнє належне обгрунтування на підтвердження повноважень звернення прокурора до суду саме в інтересах держави в особі Харківської ОДА, у судовому засіданні представником прокуратури не доведено і судом не встановлено підстав для такого представництва.

Посилання прокурора на ст.ст. 5,6,9,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Указ Президента України від 13.04. 2011 року №459/2011Ю до уваги не приймається. Мотивація прокурора в цій частині зводиться лише до того, що Державна інспекція сільського господарства України як орган що здійснює

реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексу, не наділена правом на звернення до суду з позовом. По перше, позов заявлено не в інтересах держави в особі органу цієї інспекції, по-друге йдеться про правовідносини які виникли в галузі земельного законодавства між громадянином і органом державної влади місцевою державною адміністрацією.

Крім того враховуються вимоги ст.24 ЗУ «Про прокуратуру» ( Стаття 24. Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді).

Так частиною 1 цього Закону передбачено право керівника місцевої прокуратури звертатися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, а в частині 7 зазначено, що повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством, тобто у даному випадку - ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 45 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати до суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Щодо можливості подання прокурором зокрема позовної заяви, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді, що передбачено правилами ч.2 ст. 45 ЦПК України, прокурор до суду може звернутися також тільки в межах повноважень, визначених законом.

Таким чином звернення до суду прокурора з позовною заявою має відбуватися в порядку визначеному ЦПК України, у випадках встановлених (визначених, передбачених такі терміни вживає законодавець) законом, в межах повноважень встановлених законом і в інтересах саме держави і підстави такого звернення мають бути належно обгрунтовані.

Справа по суті не розглядалася.

Отже відсутнє обґрунтування не здійснення або неналежного здійснення повноважень Харківською ОДА в галузі земельних правовідносин в контексті позовних вимог і відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній як на момент подання заяви так і на час розгляду справи в суді, слід дійти висновку, що заяву від імені позивача подано

особою, яка не має повноважень на ведення справи, підстави для представництва інтересів держави в особі Харківської ОДА не доведені, а тому вона, на підставі п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України має бути залишена без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦПК України залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду після усунення умов, що були підставою залишення заяви без розгляду.

Виходячи із наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву прокурора Близнюківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними договору оренди землі, розпоряджень районної державної адміністрації, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, зобовязання повернути земельну ділянку , залишити без розгляду.

Копію ухвали невідкладно надіслати Харківській обласній державній адміністрації, Близнюківській районній державній адміністрації Харківської області.

Розяснити, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, після усунення умов, що були підставою залишення заяви без рогляду.

Ухвала може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.І. Мороз