Рішення № 51215138, 21.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/7535/15-ц Провадження № 22-ц/772/2207/2015Головуючий в суді першої інстанції Гриневич В. С.Категорія 48 Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Нікушина В.П.,

суддів: Денишенко Т.О., Сало Т.Б.,

при секретарі: Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2015 року, ухвалене по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, а саме автомобіля шляхом передачі його відповідачеві зі стягненням з нього 2/3 частки його вартості на її користь.

Мотивуючи позовні вимоги, посилалась на те, що з 15 жовтня 2011 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Від спільного шлюбу мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Перебуваючи в шлюбі, у червні 2012 року за спільні кошти, із яких переважна частина належала їй, придбали автомобіль «CHEVROLET AVEO TC58U», вартість якого на час звернення до суду з позовом становила 119550 грн.

Автомобіль був зареєстрований на ОСОБА_3 15 січня 2015 року шлюб між ними був розірваний без поділу спільного майна подружжя. Спірний автомобіль залишився в користуванні відповідача, який він відчужив на користь своєї матері ОСОБА_5.

В зв'язку з цим вона звернулась в суд з позовом про його поділ і просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь 2/3 частки його вартості з урахуванням того, що їхня спільна дитина перебуває на її утримані, а сам автомобіль передати у особисту приватну власність ОСОБА_3

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що хоча і спірний автомобіль «CHEVROLET AVEO TC58U», 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 був спільним майном подружжя, однак його відчуження відбулось 22.10.2014 року за спільною згодою подружжя на користь матері відповідача ОСОБА_5 Таких висновків суд дійшов зважаючи на те, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний 13 січня 2015 року, а також на те, що позивачка не оспорювала правочину про відчуження автомобіля.

З таким рішенням не погодилась ОСОБА_2, в інтересах якої представником подана апеляційна скарга, на її підтвердження наведені доводи про порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.

Обґрунтовані доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції проігноровані вимоги ч. 3 ст. 65 СК України, яка вимагає обов'язкової письмової згоди одного із подружжя у випадку вчинення правочину, який виходить за межі дрібного побутового і потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Така згода позивачкою не надавалась як в усній так і письмовій формі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників сторін у даній справі, а також третю особу - ОСОБА_5, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах вимог апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та про порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і за своїми наслідками тягнуть скасування оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов правильного висновку про те, що спірний автомобіль «CHEVROLET AVEO TC58U», 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 належав сторонам по справі на праві спільної сумісної власності подружжя. Однак відмовляючи в позові ОСОБА_2 про стягнення на її користь частки цього автомобіля, дійшов хибного висновку про те, що подружжя ОСОБА_2 розпорядились ним за спільною згодою, передавши його матері відповідача ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою.

У випадку коли договір, який укладається одним із подружжя потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а також договір стосовно цінного майна, то в такому випадку згода на вчинення такого договору іншим із подружжя, відповідно до вимог ч. 3 ст. 65 СК України, має бути подана письмово.

Своєї згоди у письмовій формі на відчуження спірного автомобіля на користь ОСОБА_5 позивачка не надавала.

Доводи суду першої інстанції про те, що про наявність згоди ОСОБА_2 на відчуження автомобіля свідчить та обставина, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, а відтак за приписами ст. 65 СК України слід вважати, що при відчужені транспортного засобу відповідач діяв за згодою позивачки є безпідставними.

Адже фактичні обставини справи вказують на те, що позивачка на момент відчуження автомобіля спільно з відповідачем не проживала. Ця обставина підтверджена самим ОСОБА_3, який звертаючись з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, вказав, що вони спільно не проживають з 10.10.2014 року, що знайшло своє підтвердження в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2015 року (а. с. 6). В той час коли спірний автомобіль на ОСОБА_5 був переоформлений 22.10.2014 року. Тому за встановлених обставин, суд першої інстанції не мав жодних підстав вважати, що відчуження автомобіля відбулось за згодою позивачки.

Висновки суду про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягали до задоволення і тому, що нею не надано доказів про її звернення до суду з позовом про визнання правочину про відчуження автомобіля ОСОБА_5 недійсним є хибними. Відчуження майна одним із подружжя без згоди іншого подружжя в даному випадку не є перешкодою для вирішення спору між подружжям у спосіб, не пов'язаний з вирішенням долі цього майна, як то повернення майна у власність подружжя, або ж його реальний розподіл.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку самостійного розпорядження майном і на свій розсуд одним із подружжя і не в інтересах сім'ї, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За обставин коли права позивачки на спірний автомобіль є доведеними і вона ставить питання лише про стягнення грошової компенсації за належну їй частку, відчуження автомобіля відповідачем іншій особі, не є перешкодою для задоволення таких позовних вимог.

Вимога про передачу автомобіля в особисту приватну власність ОСОБА_3 не підлягала до задоволення без вирішення питання щодо правочину про відчуження цього автомобіля ОСОБА_5

З огляду на наведені обставини, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення грошової компенсації ? частки автомобіля на користь позивачки, виходячи із того, що його вартість становить 116550 грн. (середня комплектація між базовою та повною комплектацією автомобіля). Вартість автомобіля визначена на підставі експертного дослідження і відповідачем не оспорювалась (а. с. 8-10). Згідно висновків цього дослідження вартість базової моделі автомобіля з урахуванням всіх чинників становила 113460 грн., а вартість також автомобіля повної комплектації становить 119550 грн. Вартість автомобіля середньої комплектації становить 116550 грн. (113460 грн. + 119550 : 2). Відповідно ? частка вартості такого автомобіля становить 58275 грн. (11550 грн. : 2).

Щодо вимог позивачки про збільшення її частки в цьому автомобілі з урахуванням інтересів дитини то в даному випадку нею не надано доказів на підтвердження того, що вона для захисту інтересів дитини, вичерпала всі способи, передбачені сімейним законодавством і які не дали позитивних результатів.

Отже за встановлених обставин, оскаржуване рішення не може залишатись в законній силі і підлягає скасуванню.

На підставі ст. ст. 60, 63, ч. 3 ст. 65 СК України керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду Вінницької області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2015 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь ? частку вартості автомобіля «CHEVROLET AVEO TC58U», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 58275 грн. та 844 грн. 12 коп. судових витрат по справі.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: