Ухвала суду № 51205384, 24.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2488/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2049/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Веселов В.М.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.

секретаря Мельник О.В.

за участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,

представника ПАТ АБ «Укргазбанк» Рудика Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредитному договору №03-К/13-40 від 20.02.2013 року в сумі 115 492 грн. 17 коп., з яких: 114053 грн. 64 коп. - заборгованість по кредиту, 1438 грн. 53 коп. - заборгованість по процентах.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір в розмірі 1 166 грн. 58 коп.

На дане рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що меморіальний ордер № TR.520378.2056.4086 від 20.02.2013 року та розрахунок заборгованості позичальника, на які посилався в рішенні суд першої інстанції, жодним чином не підтверджують факт отримання позичальником грошових коштів, і як наслідок - укладення кредитного договору.

Крім того, позивачем не підтверджено та не долучено до матеріалів справи доказів того що на момент звернення до суду з позовом позивач був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також копії ліцензії, що підтверджує право позивача на здійснення фінансових операцій.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції, представник апелянта просив касувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 вимоги підтримав з тих же мотивів, що зазначені у апеляційній скарзі.

Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» доводи апеляційної скарги не визнав, просить її відхилити, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.

ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоч належно повідомлялася про розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає, до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалено заочне рішення, ОСОБА_5 його не оскаржила, то справа і ухвалене судом рішення переглядається виключно в частині, що стосується ОСОБА_2

Як встановлено судом першої інстанції, 20.02.2013 року між ПАТ АБ «Укргазпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №03-К/13-40, згідно з яким останній отримав кредит в сумі 144 800 грн. на поповнення обігових коштів, зі сплатою 21% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту до 19 лютого 2016 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 20.02.2013 року ПАТ АБ «Укргазпромбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №03-К/13-40-Р, згідно з яким поручитель взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2

У зв'язку з неналежним виконанням боржником ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивач здійснив нарахування заборгованості. Так станом на 20.03.2014 року сума заборгованості за кредитним договором №03-К/13-40 від 20.02.2013 року становила 115 492,17 грн., з яких 114 053 грн. 64 коп. - заборгованість по кредиту; 1438 грн. 53 коп. - заборгованість по процентах.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Задовольняючи позов ПАТ АБ «Укргазпромбанк» та стягуючи заборгованість з боржника та його поручителя, суд першої інстанції виходив з того, що взяті на себе за умовами договору грошові зобов'язання ОСОБА_2 належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає до стягнення солідарно з боржника та його поручителя.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Що стосується посилання апелянта на відсутність доказів, що підтверджують факт отримання ним кредитних коштів, то такі є суперечливими, та не приймаються судом до уваги. Так, заперечуючи доводи апеляційної скарги, банк додатково до наданих документів, надав виписку по особовому рахунку відповідача ОСОБА_2, з якого вбачається зарахування (безготівкове) 20.02.1013 року коштів в сумі 144 800 грн. та копію чеку від 21.02.2013 року згідно з яким ОСОБА_2 зняв з свого рахунку готівкові кошти в сумі 144 500 грн.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що позичальник частково здійснював погашення заборгованості за укладеним кредитним договором. Крім того, після звернення до суду ПАТ АБ «Укргазпромбанк» з цим позовом, ОСОБА_2 ініціював повідомлення позивача про проходження ним (відповідачем) служби у військовому резерві (а.с. 97) і саме на цій підставі позивачем уточнено розмір позовних вимог шляхом виключення вимоги про стягнення пені та зупинено з 21.03.2014 року нарахування відсотків.

Що ж стосується діяльності самого банку та права на здійснення фінансових операцій, то відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, банк здійснює діяльність та внесений до державного реєстру банків з липня 1993 року, на час укладення правочину ( договору) з ОСОБА_2 надання банківських послуг здійснював на підставі ліцензії НБУ № 123 від 6.10.2011 року.

Зазначена інформація є в загальному доступі.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

А.Ю. Малєєв