Ухвала суду № 51203639, 03.09.2013, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2184/13-ц

Номер провадження №2/351/969/13

УХВАЛА

03 вересня 2013 року м. Снятин

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., розглянувши заяву Торгово-виробничого підприємства "Явір" про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення недостачі товарно-матеріальних цінностей допущених особою з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність,-

В С Т А Н О В И В:

До Снятинського районного суду звернулось Торгово-виробниче підприємство "Явір" про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення недостачі товарно-матеріальних цінностей допущених особою з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність. В заяві вказано, що відповідачка, працюючи продавцем відділу №4 магазину Гастроном з продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допустила недостачу товарних цінностей на суму 20570,77 гривень. З тих підстав, що вказана сума є значною позивач просить суд накласти арешт на майно відповідачки та заборонити їй виїзд за межі України.

Відповідно до п. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, в якості причини забезпечення позову позивач навів відмову відповідачки сплати грошові кошти за його вимогою та значний, на його думку, розмір суми боргу. Однак позивач не вмотивував необхідність накладення арешту на майно відповідачки, оскільки він не довів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому саме по собі невизнання відповідачкою боргу, як це вказано в заяві про забезпечення позову, не є підставою для забезпечення позову.

Крім цього заборона відповідачу виїзду за межі України на підставі ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та п. 2 ст. 152 ЦПК України є винятковим заходом забезпечення позову, оскільки полягає в обмеженні права особи на вільне пересування, а тому потребує особливого обґрунтування заявником та наведення ним правових підстав такого обмеження.

Проте позивачем не доведено правових підстав для забезпечення його позову, а тому відповідна заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до зазначеного та на підставі ст. 151 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви Торгово-виробничого підприємства "Явір" про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення недостачі товарно-матеріальних цінностей допущених особою з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення ухвали подається апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Головуючий:підпис

Суддя Снятинського районного суду Бородовський С.О.