Ухвала суду № 51202193, 15.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/749/14-ц Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.

Категорія 27 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Гансецької І.А.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненим договору поруки за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 березня 2015 року, в с т а н о в и л а:

В квітні 2014 року Банк звернувся до суду з позовом. Просив стягнути з відповідача 1112623,12грн. і 3654,00грн. судових витрат. Зазначав, що 09.06.2008р. ЗАТ "Альфа-Банк" і ОСОБА_2 уклали кредитний договір №490076051. Банк надав боржнику 21611,70дол.США кредиту. Боржник свої зобов'язання належним чином не виконував, станом на 01.04.2014р. заборгованість за кредитом становить 19126,91 дол. США, що за курсом НБУ 210359,67грн., за % - 7601,89 дол. США (еквівалент 83606,35грн.). У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, було нараховано неустойку : пеня - з врахуванням ч.2 ст.266, ч.2 ст.258 ЦК України- 74436,23дол. США, за курсом НБУ - 818657,10грн. На забезпечення виконання зобов'язань Банк та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 490076051-П.

У жовтні 2014р. ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом. Просила визнати договір поруки № 490076051 - П від 09.06.2008р. припиненим і стягнути з Банку судові витрати. Зазначала, що 09.06.2008р.уклала з Банком Договір поруки. Листом від 08.08.2008р. Банк в односторонньому порядку підвищив % ставку по кредиту - з 01.09.2008р. встановив її на рівні 16,5% річних. Банк скористався своїм правом на дострокове повернення суми кредиту і всіх платежів. Рішенням третейського суду при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз» від 22.06.2010р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк заборгованість за тілом кредиту, %, пеню. Банк звернувся із позовом до неї, як поручителя, у квітні 2014р. Вважає, що є підстави для припинення правовідносин поруки внаслідок пропуску строку звернення до суду до неї, як поручителя, внаслідок підвищення відсоткової ставки за кредитом без її згоди.

Рішенням Коростишівського райсуду Житомирської області від 10 березня 2015р. Банку у позові відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, визнано договір поруки № 490076051 від 09.06.2008р., укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 таким, що припинений з 01.09.2008р., стягнуто з Банку на користь ОСОБА_1 243,60грн. судового збору.

В апеляційній скарзі Банк просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову Банку, ОСОБА_1 у позові відмовити. Суд не врахував, що про підвищення % ставки ОСОБА_1 стало відомо у 2008р. після отримання письмового повідомлення. Заперечень від неї не надходило. Суд безпідставно визнав, що на збільшення % ставки не було її згоди.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, 09 червня 2008р. між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступник - ПАТ «Альфа-Банк») і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №490076051, за яким останній отримав 21611,70дол.США зі сплатою % за користування кредитом 13,99% річних зі строком повернення до 09.06.2015р. Додатком до договору встановлено графік платежів і розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної % ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с.5-8).

За правилами ст.526,611,615,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено, що станом на 01.04.2014р. заборгованість складає : за кредитом - 19126,91дол.США (за курсом НБУ - 210359,67грн.), % - 7601,89дол.США (83606,35 грн.), пеня- 74436,23дол.США (818657,10грн.), всього 1112623,12грн.

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 09.06.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №490076051-П (а.с.10).

Відповідно до п.п.3.1,3.2 ст.3 договору поруки, боржник і поручитель відповідають перед Банком за порушення обов'язків, передбачених у ст.2 Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. Передбачена п.3.1 Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов'язків, зазначених у п.2.1 Договору.

Рішенням Третейського суду при ВГО «Всеукраїнський фінансовий союз» від 22.06.2010р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 175294,90грн. заборгованості за кредитом: тілом кредиту - 152705,43грн., % - 2843,68грн., пеня - 19745,61грн. (а.с.58-60).

Судом першої інстанції було витребувано та досліджено кредитну справу за спірним кредитним договором і встановлено, що в матеріалах кредитної справи відсутні докази того, що боржником отримана досудова вимога про погашення кредиту.

Матеріалами справи доведено, що з 01.09.2008р. Банк збільшив ставку з 13,99% річних до 16,50%, що представник банку підтвердив у судовому засіданні (а.с.21).

П.6.2 Загальних умов кредитування визначено, що банк має право змінити розмір % за користування кредитом в разі зміни ситуації на світових фінансових ринках або на фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів тощо. Про зміну процентної ставки по кредиту та внесення у зв'язку з цим змін в Додаток №1 до цього договору банк повідомляє позичальника за 7 днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа на адресу позичальника. У зв'язку зі зміною процентної ставки в разі настання події, незалежної від волі сторін, позичальник цим надає свою згоду на внесення змін до Додатку №1 до цього договору та викладення Додатку №1 в новій редакції.

Суд правильно визнав, що вимоги про стягнення заборгованості з поручителя задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає обєктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права повязано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення субєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом за захистом позивач посилалась на невизнання банком її права, передбаченого ч.1 ст.559 ЦК України на припинення поруки у звязку зі зміною зобовязання без її згоди, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності.

Судом встановлено, що на адресу позичальника ОСОБА_2 банком направлялось відповідне повідомлення 08.08.2008р. про зміну % ставки (а.с.61). Проте, відповідні зміни до Додатку №1 до кредитного договору не вносились, що підтвердивпредставник Банку.

Згідно з п.5.4 договору поруки №490076051-П від 09.06.2008р., у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором поруки діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Згідно зі ст.16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обовязків. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст.559,598 ЦК припинення зобовязання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин субєктивне право і кореспондуючий йому обовязок перестають існувати. Уживаний законодавцем у ч.1 ст.559 ЦК термін порука використовується в розумінні зобовязального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки. Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру %; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються % за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо. Припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обовязків сторін (ст.ст.3,12-15,20 ЦК України, ст.ст.3-5,11,15,31 ЦПК України), слід дійти висновку про те, що у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч.1 ст.559 ЦК України на припинення зобовязання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Судом першої інстанції враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55,124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст.8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦКУ, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

В матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів повідомлення поручителя про збільшення розміру відсоткової ставки за основним договором.

Судове рішення відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: