Рішення № 51199769, 03.02.2014, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/2034/13-ц

Провадження № 2/280/24/14

РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2014 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді - Янчук В.В.

при секретарях - Кумечко С.М., Сьомак Л.І.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростишів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.06.2007 року між ВАТ ОСОБА_2 Аваль, правонаступником якого є позивач по справі, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/4708/73/111360 про надання кредиту у сумі 17040 дол. США з кінцевим терміном погашення 08.06.2014 року із сплатою 13% річних.

Банком було повністю виконано свої зобовязання за даним договором, надано кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитним договором. Проте, відповідач свої зобовязання належним чином не виконує, кредитні кошти та відсотки за користування ними не сплачує, в наслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 23848,69 доларів США (що еквівалентно по курсу НБУ на дату розрахунку 190622,58 грн.) та складається : заборгованість за кредитом 7217,39 доларів США (57688,60 грн.), заборгованість по відсотках 2069,50 доларів США (16541,51 грн.), пеня за порушення строків повернення кредитних коштів 14561,80 доларів США (116392,47 грн.). В ході розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог в частині нарахованої пені за порушення строків повернення кредитних коштів пені у розмірі 9960,62 доларів США (79615,24 грн.).

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 19247,51 дол. США, що в еквіваленті складає 153845,35 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, окрім зазначеного вище пояснив, що в суму заборгованості по кредиту та суму заборгованості по відсотках входить також прострочена заборгованість по кредиту та прострочена заборгованість по відсотках у розмірах 5199,39 доларів США (41558,72 грн.) та 2066,93 доларів США (16520,97 грн.) відповідно. Представник позивача також зауважив, що про наявність заборгованості, яку необхідно погасити, відповідач попереджалася шляхом направлення відповідної вимоги 22.07.2013 року, що долучена до матеріалів справи. Крім того, зазначив, що відповідно до умов кредитного договору, банк, звернувшись з позовною заявою, використав своє право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки у вигляді пені; вважає, що спірні правовідносини не підпадають під дію Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, а тому подвійна облікова ставка НБУ у розмірі 790,80 доларів США при розрахунку пені до уваги не повинна братись.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи належним чином неодноразово повідомлялась рекомендованими листами та шляхом розміщення оголошення у пресі (Житомирщина№4 (20231) від 17.01.2014 року) про причини неявки суд не повідомила. На адресу суду направила письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги визнає частково. Зазначила, що визнає заборгованість за кредитом у розмірі 5780 доларів США, прострочену заборгованість по відсотках у розмірі 2066,93 доларів США . Пеню у розмірі 14561,80 доларів США не визнає, вважає, що остання має бути розрахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, а тому становить 790,80 доларів США. Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що з огляду на приписи ст.74 ЦПК України, можливо розглядати справу за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог приходить до слідуючого висновку.

З метою приведення у відповідність до вимог Закону України Про акціонерні товариства змінено найменування ВАТ ОСОБА_2 Аваль на Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 Аваль, який є його правонаступником, що підтверджується засвідченою копією довідки з ЄДРПОУ серії АА № 219406 та засвідченою копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №646961.

Судом встановлено, що 08.06.2007 року між ВАТ ОСОБА_2 Аваль, правонаступником якого є позивач по справі, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/4708/73/111360 про надання кредиту у сумі 17040 дол. США з кінцевим терміном погашення 08.06.2014 року із сплатою 13% річних.

Згідно умов вказаного договору відповідач зобовязався щомісячно надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом та за відсотками. Сторони договору погодили, що при порушенні позичальником строків повернення кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитом банку сплачується пеня в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, відповідно до п.10.1 договору.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, відповідно до положень ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов договору банком було надано відповідачу ОСОБА_3 обумовлені кредитні кошти. Проте, відповідачем порушено взяті на себе зобовязання по кредитному договору, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Станом на 16.08.2013 року, відповідно до наданого розрахунку, з яким погоджується і суд, враховуючи уточнений розрахунок пені, загальна сума заборгованості становить 19247,51 дол. США (153845,35 грн.), що складає : заборгованість за кредитом 7217,39 доларів США (57688,60 грн.), заборгованість по відсотках 2069,50 доларів США (16541,51 грн.), пеня за порушення строків повернення кредитних коштів 9960,62 дол.США (79615,24 грн.).

Посилання відповідача щодо нарахування пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, та повинна становити 790,80 доларів США, суд до уваги не приймає з врахуванням ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та рішення Конституційного суду України № 1-12/2013 від 11.07.2013 року та зазначає, що відповідач ОСОБА_4 отримала кредит для особистих потреб на споживчі цілі, а не для підприємницької діяльності, крім того ставка пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення обумовлена п.10.1 кредитного договору № 014/4708/73/111360 від 08.06.2007 року.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи відповідача щодо розрахунку пені не ґрунтуються на вимогах закону, та є такими що не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому з відповідача ОСОБА_3 підлягають до стягнення 19247 , 51 дол. США, що в еквіваленті складає 153845 ,35 грн. заборгованості за кредитним договором .

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтований, в звязку з чим підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню належним чином підтверджені судові витрати та витрати позивача повязані з викликом відповідача через ЗМІ.

Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль 19247 (девятнадцять тисяч двісті сорок сім) дол.. США , 51 цент, що в еквіваленті складає 153845 (сто пятдесят три тисячі вісімсот сорок пять) гривень 35 копійок заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль понесені судові витрати в розмірі 2018 грн. 45 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Янчук.