Ухвала суду № 51185576, 24.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15754/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/1141/15 Категорія: 27 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Веремчук Л. М.

суддів - Антонюк К. І., Лівандовської-Кочури Т.В.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю: представника позивача Котищука В. Л.

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - 43322,1 доларів США, що в еквіваленті становить 561098,95 грн. заборгованості за кредитним договором № 020/08/20-KLMf від 23.07.2008 року станом на 11.09.2014 року.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в частині позову про стягнення з неї суми боргу відмовити.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 липня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 020/08/20-KLMf та додаткові угоди до нього, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для споживчих потреб з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 425000 доларів США, зі сплатою 14 % річних, строком по 23 липня 2015 року (а.с.3-7).

23 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки та в подальшому додаткова угода до нього, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку нежитлове приміщення (кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1») у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 257,7 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1435 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.20-23).

Банк умови договору виконав, надавши позичальнику кошти в сумі 152578,82 доларів США, що підтверджується заявами на видачу готівки від 23.07.2008 року (а.с.26,27).

Згідно п.2.4 кредитного договору повернення наданих траншів та погашення процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником щомісячно впродовж дії кредитного договору рівними внесками за формулою ануїтету згідно з графіком погашення, встановленими додатковими угодами до цього договору.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів, якщо заборгованість в інвалюті та рівний календарній кількості днів, якщо заборгованість в гривні.

Сторони п.4.1 кредитного договору погодили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2% за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

В судовому засіданні встановлено, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 11.09.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 43322,1 доларів США, що еквівалентно 561098,95 грн., з них: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 13218,51 доларів США, що еквівалентно 171203,42 грн., поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 23074,28 доларів США, що еквівалентно 298853,32 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 2997,64 доларів США, що еквівалентно 38824,82 грн., поточна заборгованість за нарахованими процентами - 310,50 доларів США, що еквівалентно 4021,53 грн., пеня - 3721,17 доларів США, що еквівалентно 48195,86 грн, що підтверджується письмовим розрахунком заборгованості (а.с.28).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 23 липня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 74 та в подальшому додаткова угода до нього, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають із кредитного договору від 23.07.2008 року № 020/08/20-KLMf (а.с.25).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п. 1.1 Договору поруки, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні відповідачі. ( а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами та відповідно до зазначених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про те, що кредитор (Банк) мав право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором, як від боржника так і від поручителів, оскільки боржник порушив умови кредитного договору, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме - в простроченні платежів згідно умов договору та неповернені кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Посилання апелянта на пропуск позивачем строку визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України не заслуговує на увагу, оскільки в п.4.1 договору поруки сторони погодили, що порука припиняється якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Цей строк позивачем порушено не було.

Стаття 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язані грошовий еквівалент в іноземній валюті, що в даному випадку має місце.

Що стосується, посилання апелянта на порушення норм матеріального права в частині визначення суми боргу в іноземній валюті, то такі не приймаються судом до уваги, оскільки положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Крім того, апелянт не оскаржив договір, який на час постановлення судового рішення не визнаний недійсним.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що згідно листа апеляційного суду Волинської області від 09 вересня 2015 року №12090/15-вих./161/15754/14-ц в газеті «Волинь нова» опубліковано оголошення про виклик у судове засідання відповідача ОСОБА_4, вартість якого відповідно до рахунку №1655 від 11 вересня 2015 року становить 180 грн.

Отже, з ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судові витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів в сумі 180 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (іден. код НОМЕР_1) в дохід держави 180 грн. судових витрат за публікацію судового оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: