Ухвала суду № 51185545, 22.09.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19003/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/1359/15 Категорія: 5 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Антонюк К.І.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Веремчук Л.М.,

при секретарі - Кирилюку О.О.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із земельної ділянки, що є на праві спільної часткової власності, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом. Вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.11.2010 року та державного акта на право власності на земельну ділянку є власником на праві спільної часткової власності 65/100 частин житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,0452 га в межах згідно з планом призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Іншим співвласником житлового будинку та земельної ділянки є ОСОБА_2 в розмірі 35/100 частин. Житловий будинок за вказаною адресою розділений в натурі. Частки земельної ділянки в натурі на місцевості не виділені, згоди щодо спільного користування земельною ділянкою не досягли, тому просив виділити йому в натурі належні 65/100 частки земельної ділянки, що є у спільній частковій власності із ОСОБА_2 та призначити земельно-технічну експертизу для визначення варіантів виділу в натурі належної позивачу земельної ділянки.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2015 року позов в даній справі задоволено частково.

Виділено в натурі належні ОСОБА_1 65/100 частин земельної ділянки та ОСОБА_2 35/100 частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до додатку №2 схеми розподілу земельної ділянки висновку №8239 судової земельно-технічної експертизи від 26.03.2015 року Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз у розмірі 231,4 кв.м. та 124,6 кв.м. відповідно.

Залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину земельної ділянки у розмірі 96,0 кв.м.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, покликаючись на незаконність рішення, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 65/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6).

На підставі рішення Луцької міської ради від 26.04.2012 року №23/75 позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 14.08.2012 року, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,0452 га виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 у розмірі 65/100 частин та ОСОБА_2 - 35/100 частин земельної ділянки (а.с. 7-9).

Згідно технічного паспорта на квартиру №1 у житловому будинку садибного типу АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_2 та витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачу належить на праві власності перший поверх загальною площею 62,0 кв.м. (а.с. 27-31).

Як вбачається з свідоцтва про право власності позивачу належить на праві власності квартира №2 мансардного поверху будинку загальною площею 122,3 кв.м. Підстава виникнення права власності - рішення Луцької міської ради від 28.10.2010 року №713-1 (а.с. 6).

Отже, відповідно до правовстановлюючих документів земельна ділянка площею 0,452 га належить на праві спільної часткової власності сторонам, позивачу 75/100 частин цієї земельної ділянки, а відповідачу 35/100 частин.

З метою встановлення можливих варіантів розподілу земельної ділянки між сторонами у справі була призначена судова земельно-технічна експертиза.

Висновком судової земельно-технічної експертизи від 26.03.2015 року, проведеної судовим експертом інженерно-технічних досліджень Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 запропоновано варіант розподілу досліджуваної земельної ділянки площею 0,0452 га за адресою: АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_1 пропонувалось виділити земельну ділянку площею 275 кв.м., ОСОБА_2 площею 124 кв.м., та 53 кв.м. залишити в загальному користуванні (а.с. 68-70).

В судовому засіданні експертом запропоновано ще два варіанти розподілу земельної ділянки та до висновку експертизи додатково надано дві схеми розподілу земельної ділянки (додаток №2 і №3, а.с. 96-97).

Суд першої інстанції вирішуючи спір врахував, що в судовому засіданні сторони погодились про виділення належних їм часток відповідно до додатку №2 схеми розподілу земельної ділянки, складеної експертом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,3,4 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Як встановлено з пояснень сторін, що між ними постійно тривалий час виникають конфлікти щодо користування земельною ділянкою, яка перебуває у їх спільній частковій власності і вони не можуть досягти згоди в користуванні земельною ділянкою, договір про спільну часткову власність між ними не укладався.

Відповідно до визначеного судом варіанту поділу залишено в спільному користуванні 96 кв.м. земельної ділянки, а 356 кв.м. виділено кожному із співвласників відповідно до його частки, ОСОБА_1 виділено 231,4 кв.м. (65/100 частин), а ОСОБА_2 124,6 кв.м. (35/100 частин).

Визначений судом варіант поділу відповідає інтересам обох сторін та забезпечує можливість кожного із співвласників будинку належно користуватись своєю частиною будинку та господарськими спорудами. Залишено у спільному користуванні земельна ділянка, яка знаходиться під будинком та частина земельної ділянки, яка забезпечує можливість позивача проходу з вулиці до належної йому частини будинку.

Доводи апеляційної скарги про те, що цей варіант поділу позбавляє позивача проходу на земельну ділянку, яка розміщена за будівлею «Б-1» спростовується встановленими в судовому засіданні наступними обставинами.

В судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 та відповідача встановлено, що прохід на земельну ділянку за будівлями здійснюється позивачем по збудованому ним проходу від мансардного поверху будинку, що йому належить, до земельної ділянки розміщеної за будівлею «Б-1». Прохід проходить по верхній частині сараю Б-1 (ІІ) належного позивачу і його будівництво стало можливим у зв'язку з тим, що земельна ділянка за будівлями Б-1 має значний рельєфний виступ.

Ці обставини підтверджуються також фототаблицями долученими до справи (а.с. 95).

Крім того прохід, який розташований з протилежної сторони між стіною будівлі Б-1, що належить відповідачу та межею, також обмежує вільний доїзд, доступ до земельної ділянки, що знаходиться за будівлями Б-1. Як вбачається зі схеми геодезичної зйомки (а.с. 109), схеми розподілу (а.с. 96-97), генерального плану забудови земельної ділянки цей прохід є вузьким, ширина його складає менше одного метра, він облаштований сходами.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що визначений судом варіант поділу земельної ділянки, зазначений в додатку №2 відповідає інтересам обох сторін та його поділ проведено з дотриманням вимог закону, також враховано можливість нормального користування як і належними сторонам будівлями, так і земельною ділянкою, та забезпечить врегулюванню конфлікту між сторонами.

Враховуючи встановлені вищевикладені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: