Ухвала суду № 51178849, 17.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/12175/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - Сирбул О.Ф.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Телегіній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житлового господарства Дарницького району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №201, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними,

встановила:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житлового господарства Дарницького району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №201, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними - визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її необґрунтованість. Вказував, що суд першої інстанції не обґрунтував в ухвалі, які саме недоліки позивач не усунув, хоча при подачі позовної заяви позивачем було дотримано вимоги ст. 118-120 ЦПК України.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» Савченко Г.М. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_2 та надаючи строк для усунення недоліків позовної заяви, суддя Дарницького районного суду м. Києва в ухвалі від 10 липня 2015 року виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки не сплачений судовий збір.

Крім того, позовна заява не містить норм законодавства, якими саме діями відповідача порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача та відповідно до яких передбачена відповідальність винних осіб; зміст позовних вимог потребує уточнень, оскільки ст. 16 ЦК України не передбачено такого захисту права, як застосування заходів з метою відновлення прав позивача.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 29 липня 2015 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог ухвали від 10.07.2015 року позивач ОСОБА_2 протягом наданого строку усунув вказані недоліки, але не в повному обсязі.

З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, вважає його таким, що відповідає матеріалам справи та положенням процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії відповідача КП «Дирекція замовника з управління житлового господарства Дарницького району м. Києва» щодо припинення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкової території незаконними та зобов'язати відповідача укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкової території з позивачем.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що 24.02.2015 року на його адресу надійшло повідомлення від відповідача, в якому зазначалось про те, що на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2015 року, яке не вступило в законну силу, в односторонньому порядку припинено дію договору про надання послуг з 23.02.2015 року. Тому вважає, що відповідач порушив ч.1 ст. 223 ЦПК України, оскільки справа перебуває в суді апеляційної інстанції.

Будь-яких інших обставин у позовній заяві не викладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, ім'я (найменування) позивача і відповідача; їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_2 не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, викладену у позовній заяві, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зокрема, позивачем не зазначено, у якій справі Дарницьким районним судом м. Києва 17.02.2015 року було прийнято рішення та як саме вирішено спір; яким чином дії відповідача пов'язані з ухваленням зазначеного рішення; коли між сторонами був укладений договір про надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкової території, про припинення якого йдеться в позовній заяві; на якій підставі позивач користується квартирою, щодо якої укладено договір; які цивільні права чи охоронювані законом інтереси позивача порушуються діями відповідача, а також інші обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір.

Щодо зазначеного ОСОБА_2 відповідача - Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, то у позовній заяві взагалі не викладено жодних обставин щодо порушення прав позивача цим відповідачем, та не заявлено до нього позовних вимог.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, ухвалою від 10 липня 2015 року суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву ОСОБА_2 без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали від 10.07.2015 року ОСОБА_2 надав позовну заяву, квитанцію про сплату судового збору та копію рішення суду від 17.02.2015 року.

Однак у позовній заяві ОСОБА_2 фактично виклав ті самі обставини, що і в первинній позовній заяві, додавши лише, що порушено право позивача на реєстрацію за місцем проживання, тобто позивачем вимоги ухвали суду від 10.07.2015 року виконані не були.

Крім того, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, ОСОБА_2 не визначив передбачений ст. 16 ЦК України чи іншим законом конкретний спосіб судового захисту, який він просить застосувати для відновлення його права.

Обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2, оскільки виправленої позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, позивач не подав та викладені в ухвалі від 10 липня 2015 року недоліки позовної заяви не усунув.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду від 29.07.2015 року постановлена з додержанням норм процесуального права, висновки суду відповідають матеріалам справи, підстав для скасування ухвали не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: