Рішення № 51153415, 16.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 318/3355/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.В.

Провадження № 22-ц/778/3028/15 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Кам'янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області, третя особа - Кам'янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що її рідною тіткою була ОСОБА_10, яка 03.04.1945 року уклала шлюб з ОСОБА_6, отримавши прізвище «ОСОБА_10». Батько позивача ОСОБА_7 був її братом і братом ОСОБА_9. У шлюбі з ОСОБА_6 тітка позивача придбала будинок АДРЕСА_1. Її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_10 належав житловий будинок АДРЕСА_1. Підставою для виникнення у неї права власності на будинок були такі правовстановлюючі документи: свідоцтво про право на спадщину від 06.12.1972р. за р.№ 2507, зареєстроване в БТІ 23.12.1972р. в реєстровій книзі за № 2555; свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя від 06.12.1972р. за р.НОМЕР_1, зареєстроване в БТІ 23.12.1972р., в реєстровій книзі за № 2555.

Крім того, ОСОБА_10 приватизувала земельну ділянку розміром 0,12 га, надану для особистого підсобного господарства, розташовану по АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_2 від 27.12.1995 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 померла. Ще при житті вона склала заповіт, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_12, який був її племінником від сестри ОСОБА_9, що народжений 17.10.1938 року. Це двоюрідний брат позивача. Позивач вказувала, що хоча ОСОБА_10 й мала намір передати своє майно після своєї смерті племіннику ОСОБА_12, склавши заповіт від 17.11.1998 року, але потенційний спадкоємець помер раніше заповідача. ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, а ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Інших заповітів вона не складала. Своїх дітей у неї не було. Позивач вказувала, що найближчою її родичкою була вона - її племінниця - ОСОБА_5, яка фактично і доглядала її. Після смерті тітки нею було здійснено поховання, у неї на зберіганні знаходяться всі документи, речі, що належали померлій, вона доглядала за її будинком, користувалася земельною ділянкою.

Коли померла ОСОБА_10, відкрилася спадщина на належне їй майно: земельну ділянку розміром 0,12 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 2 471,84 грн.; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м., позначений в технічному паспорті літерою «А», та надвірні будівлі і споруди: «а» - прибудова, площею 12,4 кв.м., «а1» - прибудова, площею 6,6 кв.м., «Б» - сарай, площею 10,70 кв.м., «В» - сарай, площею 13,50 кв.м., «Г» - теплиця, площею 312,20 кв.м., ганок до а1, «№ 1» - ворота, «№ 2» - паркан, «№ 3» - паркан, «№ 4» - свердловина. Загальна вартість будинку становить 122 830 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд:

- встановити факт, що ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, доводилась їй, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, рідною тіткою по батьківській лінії;

- встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем;

- встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини у порядку спадкування за законом;

- визнати за нею, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті рідної тітки ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, на майно: земельну ділянку розміром 0,12 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 2 471,84 грн.; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м., позначений в технічному паспорті літерою «А», та надвірні будівлі і споруди: «а» - прибудова, площею 12,4 кв.м., «а1» - прибудова, площею 6,6 кв.м., «Б» - сарай, площею 10,70 кв.м., «В» - сарай, площею 13,50 кв.м., «Г» - теплиця, площею 312,20 кв.м., ганок до а1, «№ 1» - ворота, «№ 2» - паркан, «№ 3» - паркан, «№ 4» - свердловина, загальною вартістю 122 830 грн.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2014 року позов задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, доводилась ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, рідною тіткою по батьківській лінії.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_10 на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті рідної тітки ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, на майно:

- земельну ділянку розміром 0,12 га, надану для особистого підсобного господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 2 471,84 грн.

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м., позначений в технічному паспорті літерою «А», та надвірні будівлі і споруди: «а» - прибудова, площею 12,4 кв.м., «а1» - прибудова, площею 6,6 кв.м., «Б» - сарай, площею 10,70 кв.м., «В» - сарай, площею 13,50 кв.м., «Г» - теплиця, площею 312,20 кв.м., ганок до а1, «№ 1» - ворота, «№ 2» - паркан, «№ 3» - паркан, «№ 4» - свердловина, загальною вартістю 122 830 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких, кожен окремо, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили: ОСОБА_3 - рішення суду скасувати в частині визнання права власності на теплицю, площею 312,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10; ОСОБА_4 - рішення суду скасувати.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Проте, погодитися з висновками суду щодо задоволення позовних вимог не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За нормами ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_10 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,12 га для особистого підсобного господарства, розташована на території АДРЕСА_1 (а.с. 25, 26, 29).

З копії заповіту від 17.11.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровського нотаріального округу Запорізької області Железняк О.І., видно, що ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, яке буде належати їй на день її смерті, вона заповіла ОСОБА_12 (а.с. 18).

ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16).

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 28).

Далі, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 одружились 03.04.1945 року, після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові - ОСОБА_6, дружині - ОСОБА_10. У свідоцтві про одруження записано, що на момент укладення шлюбу ОСОБА_10 минуло 25 років (а.с. 27).

З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану № 00004841215 від 25.08.2010р. вбачається, що інформація щодо актового запису про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, місце народження: Україна, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Астраханка, відсутня. Книги реєстрації первинних актових записів про народження за 1920 рік за зазначеним населеним пунктом не збереглися (а.с. 14).

ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 18 зв.).

ОСОБА_16 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали шлюб 28.09.1974р., після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_16, дружині - ОСОБА_5 (а.с. 27).

Крім того, ОСОБА_4 є сином ОСОБА_12 (а.с. 114, 176).

23.08.2008р. ОСОБА_4 подав до Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що постійно мешкала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1. У заяві зазначив, що є спадкоємцем за правом представлення, оскільки його батько ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, і був племінником ОСОБА_10 (а.с. 125, 173).

Таким чином, ОСОБА_4 є спадкоємцем, що прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Згідно нотаріально посвідченої довіреності від 20.06.2013р. ОСОБА_4 уповноважив позивача, ОСОБА_5, вести його справи по оформленню свідоцтв про право на спадщину після смерті його бабусі - ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 121).

За встановлених обставин колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку, оскільки судом допущено істотне порушення норм процесуального права, яке є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Так, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно. За наявністю спадкоємців, які прийняли спадщину, указана міська рада не є належним відповідачем у справі.

Отже, суд першої інстанції, розглядаючи справу, не встановив коло осіб, які мають право на спадкове майно, розглянув справу без участі ОСОБА_4, який є належним відповідачем у справі, а не Кам'янсько-Дніпровська міська рада Запорізької області, як помилково вважав суд першої інстанції. ОСОБА_4 не був залучений до участі у справі, що позбавило його можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 27, 31 ЦПК України, що в свою чергу, не сприяло всебічному і повному з'ясуванню дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін та ухваленню законного і обґрунтованого рішення.

Розгляд справи по суті спору з неналежним відповідачем позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач не зазначила інших спадкоємців, а суд першої інстанції не з'ясував коло належних відповідачів та, в порушення вимог ст. 33 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не роз'яснив позивачу право на залучення їх до участі у справі та правові наслідки щодо нереалізації такого права.

Усунути вказані недоліки на стадії апеляційного розгляду справи неможливо. Цивільний процесуальний Кодекс України виключає можливість апеляційного суду скасувати рішення, після чого, залучивши таку особу до участі у справі як співвідповідача, вирішити справу як суд першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За викладених обставин ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Крім того, на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають стягненню з ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у суді апеляційної інстанції у розмірі 121,80 грн. та 626,51 грн. відповідно.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2014 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 626 (шістсот двадцять шість) грн. 51 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: