Постанова № 5113540, 27.04.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 р. № 5/95 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: ГоловуючогоКота О.В. СуддівШевчук С.Р. (доповідач) Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD" на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. у справі№5/95 господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Агробаланс" 3-я особа на стороні позивача 3-і особи на стороні відповідачаІнститут садівництва УААН м. Київ Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського УААН м.Харків Товариство з обмеженою відповідальністю "Діко" простягнення 596623,60 грн. збитків В судовому засіданні взяли участь представники: -позивача: Чукута А.М. дов. №10 від 09.02.09р. Чукута С.А. дов. №23 від 08.04.09р. -відповідача: Пупін В.Б. дов. б/н від 02.04.07р. Юрченко О.А. дов. б/н від 02.04.09р. -3-х осіб: не з?явились ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Агробаланс" прямих збитків та недоотриманої вигоди в сумі 596203,60 грн. В процесі розгляду справи, позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача збитки в сумі 675445,25 грн. Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.10.2008р. (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача реальні збитки та упущену вигоду в сумі 675445,25 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 6758,66 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. В частині стягнення 420 грн. провадження у справі припинено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. (головуючий Мельник С.М., судді Гаврилюк О.М., Писана Т.О.) вказане рішення суду скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідач та треті особи не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується. Треті особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 15.04.2009р. змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Владимиренко С.В. В судовому засіданні з 16.04.2009р. по 27.04.2009р. оголошувалась перерва. Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 04.10.2006 р. між ТОВ «Аграрник LTD»та Державним підприємством дослідним господарством Подільської дослідної станції Інституту садівництва Української академії аграрних наук був укладений договір №48, відповідно до умов якого позивачу були продані саджанці яблуні на підщепі мм 106 в асортименті згідно замовлення в кількості 14 000 штук.

17.01.2007р. між ТОВ «Аграрник LTD»та ТОВ «Виробничо-торгове підприємство «Агробаланс»був укладений договір №5, у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався виготовити органо-мінеральні добрива «Добрі добрива»у загальній кількості 10 000 тон та передати готову продукцію позивачу для подальшого цільового використання, а позивач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити її. При цьому, якість виготовленої продукції повинна відповідати ТУ У 24.1-31725946-001:2005, а також рекомендаціям наукових установ України на цей вид продукції (п. 2.2. договору). Вивезення продукції здійснюється силами і за кошти позивача в день її приймання (п. 7.3.). Згідно видаткової накладної №РН-0001 від 24.01.2007 р., позивач отримав органо-мінеральні добрива «Добрі добрива»в кількості 10 000 тон, сплативши за їх виготовлення 13 600 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 17.01.2007 р. (Т.1, а.с. 135).

24.05.2008р. комісією в складі працівників позивача було складено акт №1, згідно якого при проведенні обстеження саду на площі 14 га було встановлено, що саджанці, висаджені із застосуванням «Добрих добрив»(0,75 - 1,5 кг добрив в лунку під дерево), знаходяться в пригніченому стані; при візуальному огляді кореневої системи саджанців було встановлено, що мичка і корені також загинули повністю в результаті опіків (Т.1, а.с. 106).

З огляду на викладене, вважаючи, що саме продані відповідачем добрива стали причиною загибелі саджанців, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача завданих збитків.

Задовольняючи вимоги позивача частково місцевий господарський суд виходив з того, що видана партія виробленої продукції відповідачем не була належним чином сертифікована і застосована позивачем при посадці саджанців за рекомендаціями відповідача під час садіння дерев в лунку органічного добрива "Добрі добрива" в не чим не регламентованих, надто високих дозах, що призвело спочатку до загибелі мичкуватої кореневої системи, а потім і всіх інших коренів і, далі надземної частини дерев.

Проте, з висновком про часткове задоволення позову не погодився Київський міжобласний апеляційний господарський суд, зазначивши, що пунктом 1.5 розділу 2 Робочого проекту закладки та вирощування саду в ТОВ «Аграрник LTD»с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області (Т.2, а.с. 39-43) передбачено, що посадку дерев слід проводити вручну в посадкові ями, діаметром 80 см і глибиною 60 см., а в п.1.7 розділу 2 проекту зазначено, що під час посадки саду не передбачено внесення органічних та мінеральних добрив. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові повністю апеляційний господарський суд виходив з того, що науковим звітом Інститутом садівництва УААН від 03.08.2007 р. (Т.1, а.с. 118-121), висновком Національного наукового центру УААН «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»«Про можливу причину зів'янення саджанців плодових дерев в ТОВ «Аграрник LTD" (Т.1, а.с. 42-46) та заключенням Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН»на випробування органо-мінеральних добрив «Добрі добрива»при садінні саджанців яблуні у різні посадкові ями (Т.1, а.с. 47-49) встановлено, що позивач, не дотримуючись вимог проекту закладки та вирощування саду, вніс органо-мінеральні добрива на свій власний ризик, що спричинило шкоду молодим насадженням яблуні та стало причиною їх загибелі.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як суди не з'ясували до кінця дійсний правовий зміст правовідносин та не встановили дійсні права та обов'язки сторін.

Так, розглядаючи позов щодо стягнення збитків та приймаючи протилежні рішення суди не досліджували питання наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Однак, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника.

Окрім того, поза увагою судів залишився пункт 2.2 договору №5 від 17.01.2007р. згідно умов якого сторони узгодили, що якість виготовленої продукції повинна відповідати діючим в Україні стандартам і технічним умовам ТУ У 24.1-31725946-001:2005, а також рекомендаціям наукових установ України на цей вид продукції.

Отже, судам слід було, в першу чергу, детальніше з'ясувати чи виконаний даний пункт договору та перевірити в повному обсязі яке саме добриво було продане позивачу та чи відповідало воно передбаченим умовами договору ТУ ТУ У 24.1-31725946-001:2005, оскільки з судових рішень вбачається наявність плутанини у документах щодо того яким саме ТУ відповідають спірні добрива.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD" задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. та рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2008р. у справі № 5/95 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.

Головуючий Кот О.В.

С у д д яШевчук С.Р.

С у д д я Владимиренко С.В.