Ухвала суду № 51132411, 21.05.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/5967/12

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Богінкевич С. М. ,

при секретарі Маленевська О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача про забезпечення позову і доказів по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На адресу суду надійшло клопотання від представника позивача в порядку забезпечення доказів на підставі ст.. 133-135, 137 ЦПК України про витребування: в Київському «бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» інформації щодо належності нерухомого майна відповідачам, з УДАІ МВС України в м.Києві інформацію щодо належності рухомого майна відповідачам, з Державної податкової адміністрації у м.Києві інформації про банківські рахунки відповідачів.

Крім того, від представника позивача в порядку забезпечення позову на підставі ст.. 151-153 ЦПК України надав клопотання про накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачам на праві власності, та про тимчасове обмеження права виїзду за межі України.

В обґрунтування викладених у клопотанні обставин, позивач посилався на небажання відповідачів в добровільному порядку погасити заборгованість, що, на його думку, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки останні може позбутися належного їм на праві власності майна.

Суд, дослідивши клопотання з доданими до нього документами, матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів. мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Згідно ст.. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази про те, що позивач звертався до Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, УДАІ МВС України в м.Києві, Державної податкової адміністрації у м.Києві з відповідними зверненнями і останні йому відмовили в отриманні відповідної інформації, в звязку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви в частині забезпечення доказів.

Що стосується вимог в частині забезпечення позову, то, згідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом розяснень, викладених в Постанові ВС України № 9 від 22.12.2006 року, вбачається: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В контексті викладеного необхідно зауважити наступне, що вимоги поданої заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачам на праві власності, без зазначення відповідного переліку цього майна (місця його знаходження) та рахунків обліковування грошових коштів останніх, задоволенню не підлягають, оскільки потребують вчинення, як мінімум, ряду процесуальних дій, спрямованих на встановлення та/або виявлення доказової інформації необхідної для процесу забезпечення, які за ініціативою суду не проводяться.

Крім того, щодо вимог про тимчасове обмеження права виїзду за кордон то вони, на думку суду, також задоволенню не підлягають.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобовязань покладених на нього судовим рішенням.

Однак, виходячи з положень ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян на виїзд з України і вїзд. Порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.

Також заявник, заявляючи вимогу про тимчасове обмеження у праві виїзду відповідачів з України, не зазначив жодного доказу на підтвердження того, що відповідачі намагаються виїхати за межі України, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про забезпечення позову, шляхом обмеження права виїзду за межі України та накладання арешту на невизначений обсяг майна та грошові кошти, задоволенню не підлягає.

Керуючись Конституцією України, ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, ст.ст.133-135, 137, 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову і доказів по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_4