Постанова № 51128086, 13.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа № 5015/4696/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівЗварич О.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Великий Любінь»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», смт.Великий Любінь Городоцького району Львівської області

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2011р.

у справі № 5015/4696/11

за позовом Прокурора Городоцького району Львівської області, м.Львів, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів, Великолюбінської селищної ради, смт.Великий Любінь Городецького району Львівської області

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Великий Любінь», ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», смт.Великий Любінь Городоцького району Львівської області

про стягнення 3881,44 грн.

За участю представників:

прокурора: Рогожнікова Н.Б.

позивача: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.10.2011р. у справі № 5015/4696/11 задоволено позовні вимоги Прокурора Городецького району Львівської області, м.Львів, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів, Великолюбінської селищної ради, смт.Великий Любінь Городоцького району Львівської області, та стягнуто з ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Любінь Великий»Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця»(адреса: Львівська, 16, смт.Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область, 81555; ідентифікаційний код 02592022) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на рахунок місцевого бюжету Великолюбінської селищної ради (р/р 31511901700077, код ЗКПО 23949787, код платежу 2111000, МФО 825014, банк ГУДК у Львівській області) 3881,44 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства, в дохід державного бюджету України 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.44, 70, 95, 100, 111 Водного кодексу України, ст.67 Кодексу України про надра, ст.ст.37, 47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, з мотивів у ній наведених. При цьому, апелянт покликається на те, що акт перевірки від 14.06.2011р. складений ОСОБА_5 екологічною інспекцією у Львівській області неналежним чином. Зокрема неналежним чином скріплені сторінки (сторінка 2 акту, який був скерований на адресу відповідача, не є ідентичною сторінці 2, яка була скерована в прокуратуру Городоцького району Львівської області, а також долучена до матеріалів позовної заяви, а саме у акті який був долучений до позовної заяви відсутній абзац 6 на ст.2); підписи осіб, які були присутні при перевірці та осіб які провели перевірку, на окремій сторінці 4, хоча сторінка 3 наполовину порожня; в даному немає акті жодних посилань на присутність прокуратури Городоцького району, однак у позовній заяві вказано: «прокуратурою Городоцького району із залученням Державної екологічної інспекції у Львівській області»; у вищевказаному акті не зазначено за який період нараховувався даний штраф, йдеться лише про те, що період скиду стічних вод становив 365 днів, проте відповідач з 15.12.2010р. по 05.05.2011р. фактично не працював, тобто відпочиваючих не приймав, та жодних послуг по лікуванню та реабілітації не надавав, тому тривалість скиду стічних вод не може становити 365 днів. Оскільки забір води на лабораторний аналіз проводився в часі перевірки 14.06.2011р., кількість скиду недостатньо очищених стічних вод за 365 днів слід вираховувати беручи до уваги день проведення перевірки, а не 2010р., враховуючи те, що лабораторний аналіз стічних вод проводився у червні 2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники позивача та прокуратури проти вимог та доводів заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 06.12.2011р. оголошувалась перерва до 13.12.2011р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Прокурор Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Великолюбінської селищної ради звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Любінь Великий»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця»про стягнення 3881,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Прокуратурою Городоцького району із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області 14.06.2011р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Любінь Великий», в ході якої встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством «Санаторій «Любінь Великий», внаслідок чого державі заподіяно збитків на суму 3881,44 грн.

Відповідно до ст.ст.16, 19 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.б ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.3.6 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008р. № 464, однією із підстав проведення позапланових перевірок є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Судом встановлено, що згідно із зверненням Державної екологічної інспекції України від 06.06.2011р. № 3/1-17/6-17, 14.06.2011р. ОСОБА_5 екологічною інспекцію у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Любінь Великий». В ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складено Акт 57/11 від 14.06.2011р. Перевіркою встановлено, що очисні споруди знаходяться в робочому стані, морально застарілі. На час перевірки повітродувка очисних споруд потребує зміни, контактний резервуар знаходиться в незадовільному технічному стані потребує ремонту, що є порушенням вимог ст.ст.44, 70, 95, 100 Водного кодексу України. Після очистки на очисних спорудах стічні води скидаються встановленим випуском №2 в р.Верещицю басейну р.Дністер, на підставі встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин згідно дозволу на спецводовикористання №Укр.-481-09/Льв.ГДС. від 15.09.2009р., терміном дії до 15.09.2012р. Протягом 2010р., згідно звітів відповідача про використання води за чотири квартали 2010р. форми 2 ТП (водгосп) за 2010р. з очисних споруд встановленим випуском №2 в р.Верещицю скинуто 47,5 тис.м3 недостатньо очищених стічних вод. Отже, у 2010р. згідно представленої форми 2ТП (водгосп) з очищених споруд санаторію здійснювався скид недостатньо очищених стічних вод випуском №2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин в р.Верещиця, в кількості 47,5 тис.м3, що є порушенням ст.ст.44, 70, 95, 100 Водного кодексу України. Тривалість скиду становить 365 днів = 8760 годин, з фактичними витратами зворотних вод 5,42 м3/год.

Розрахунок завданих державі збитків, внаслідок недотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Любінь Великий», проведений за 2010 рік, на підставі звітів відповідача про використання води за чотири квартали 2010р. форми 2 ТП (водгосп), у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища 20.07.2009р. № 389, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 14.06.2009р. за № 767/16783, і становлять 3881,44 грн.

На адресу відповідача ОСОБА_5 екологічною інспекцією в Львівській області скеровано претензію № 285 від 25.07.2011р. про відшкодування збитків у сумі 3881,44 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

На день розгляду справи судом заборгованість у сумі 3881,44 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотного відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 3 статті 44 Водного кодексу водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Нормами статті 70 Водного кодексу України встановлено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно з нормами статті 100 Водного кодексу України підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Нормами статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»збори за використання природних ресурсів зараховуються до відповідних бюджетів згідно з чинним законодавством.

Оскільки відповідач здійснював скид недостатньо очищених стічних вод випуском № 2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин в р.Верещиця, в кількості 47,5 тис.м3, що є порушенням ст.ст.44, 70, 95, 100 Водного кодексу України і доказів протилежного суду не надано, факту порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем не спростовано, відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3881,44 грн. завданих державі збитків, обрахованих відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища 20.07.2009р. № 389, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 14.06.2009р. за № 767/16783, є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Відтак, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2011р. у справі № 5015/4696/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства «Санаторій «Великий Любінь»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», смт.Великий Любінь Городоцького району Львівської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяЗварич О.В.

СуддяЯкімець Г.Г.