Постанова № 51120135, 15.06.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21781/14-а

Провадження №2-а/761/17/2015

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 22 липня 2014 року звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що незаконним рішенням комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій від 05.03.2014 року та розпорядженням №п/с 120161/128 утримується з її пенсії 20% переплати пенсії та індексації за період з 01.04.2009 року по 28.02.2014 року у розмірі 3 151,30 грн. до повного погашення. Просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати протиправними дії і рішення Відповідача щодо такого утримання, та стягнути із Відповідача на її користь, з урахуванням заяви про уточнення до позовної заяви, поданої 15 червня 2015 року, 2 674,92 грн. фактично утриманих із її пенсії коштів.

У судовому засіданні представник Позивача позовну заяву з урахуванням поданих уточнень підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення на позов, в якому зазначав, що адміністративний позов є безпідставним, оскільки Позивач, на їх думку, як застрахована особа (пенсіонер), зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміни даних, які вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку протягом десяти днів з моменту їх виникнення. Оскільки Позивач із 27.02.1998 року є фізичною особою-підприємцем та не повідомила про це Відповідача, вважає обґрунтованими свої доводи про здійснення переплати Позивачеві пенсії за період із 01.04.2009 року по 28.02.2014 року у розмірі 3151,30 грн. в якості доплат як не працюючому пенсіонеру, оскільки Позивач на той час працювала в якості фізичної особи-підприємця.

Суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність представника Відповідача на підставі зібраних у справі доказів, оскільки представник Позивача не заперечував щодо розгляду справи у відсутність останнього.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Позивач знаходиться на обліку у Відповідача та отримує пенсію за віком з 01 грудня 1985 року.

14 листопада 1997 року Позивач зареєструвалась в якості фізичної особи-підприємця.

Факту реєстрації як фізичної особи-підприємця від Відповідача не приховувала, про що свідчать: довідка від 21.01.2005 року № 315/10/17.106 (а.с. 18), розрахунки авансових сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік та 2009 рік.

Судом також встановлено, що на засіданні Комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, яке відбулося 05 березня 2014 року, згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», було прийнято рішення щодо можливого утримання із Позивача переплати по 20% у розмірі 3151,30 грн., у зв'язку із працевлаштуванням (а.с. 15).

Крім того, судом встановлено, що згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва №12061/128 з Позивача підлягає стягненню переплата пенсії у розмірі 3151,30 грн., у зв'язку із працевлаштуванням останньої (а.с. 14).

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач стверджує, що Позивачем було порушено вимоги пункту 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якого, застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Разом з тим, вказаний Закон було прийнято 09 липня 2003 року, тобто вже після реєстрації Позивача в якості фізичної особи-підприємця, а отже на Позивача обов'язок повідомити орган Пенсійного фонду України про факт реєстрації в якості суб'єкта підприємницької діяльності не поширювався.

Крім того, матеріали справи свідчать, що за період з 01 січня 2011 року по 16 липня 2014 року Позивач в якості фізичної особи-підприємця господарської діяльності не здійснювала (а.с. 22).

Доказів працевлаштування Позивача в період з 01 квітня 2009 року по 28 лютого 2014 року Відповідачем також не надано.

За змістом частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених актом цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 50 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуватися на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судом встановлено, що Позивач, як застрахована особа, в силу статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), виконала свій цивільний обов'язок, повідомивши про свою діяльність в якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить довідка від 21.01.2005 року № 315/10/17.106 (а.с. 18), розрахунки авансових сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік та 2009 рік.

Разом з тим, після отримання зазначеної інформації, Відповідач не вжив заходів щодо її перевірки та продовжував нараховувати та виплачувати пенсію Позивачеві.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у діях Позивача відсутні будь-які зловживання, які б стали підставою для переплати їй пенсії.

Відповідачем, у свою чергу, не доведено жодним належним та допустимим доказом обґрунтованість спірних рішень про утримання із Позивача за період з 01.04.2009 року по 28.02.2014 року переплати у розмірі 3 151,30 грн.

Таким чином, рішення Комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 05 березня 2014 року про можливе утримування із Позивача переплати пенсії у розмірі 3151,30 грн., у зв'язку із працевлаштуванням та прийняте на його підставі розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва №12061/128 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вказані обставини дають підстави суду вважати, що для стягнення із Позивача переплати пенсії у розмірі 3151,30 грн. відсутні. За таких обставин, оскільки на даний час на підставі оспорюваних рішень Відповідача, із Позивача вже стягнуто 2 674,92 грн., вказана сума підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача.

З урахуванням викладеного, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 14, 1215 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 8-12, 14, 18, 69, 71, 72, 90, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва щодо щомісячного утримання із пенсії ОСОБА_1 переплати у розмірі 20% на підставі розпорядження № п/с 120161/128.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 05 березня 2014 року про можливе утримування із ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 3 151 грн. 30 коп., у зв'язку із працевлаштуванням.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва № п/с 120161/128 про утримання зі ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 3 151 грн. 30 коп., у зв'язку із працевлаштуванням.

Стягнути із Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (Код ЄДРПОУ 26087323) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 92 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :