Ухвала суду № 51119400, 14.11.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс-6684/14

Справа №760/24699/14-к

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., при секретарі Пономарьові М.О., за участю прокурора Рибалко І.А., слідчого Ващука О.С., захисника Дрюк О.М., підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

у кримінальному провадженні №12014100090010242, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2014 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Ващук О.С. за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

Клопотання мотивує тим, що СВ Слом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100090010242, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим 25.01.2011 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 01.07.2014 відповідно ст. 7 Закону України «Про Амністію» від 08.04.2014 на підставі ухвали Новодністровського міського суду Чернівецької області від 23.06.2014, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив нове умисне тяжке кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

11.11.2014, приблизно о 15:00 годин, перебуваючи в дворі будинку №1 по вул. Тетяни Яблонської в м. Києві, побачивши раніше йому незнайому ОСОБА_4, яка прогулювалась зі своєю малолітньою дитиною та поклала до кишені сумки дитячого візка, який стояв біля неї свій власний мобільний телефон марки «Нокіа 6303», вирішив повторно умисно відкрито викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов впритул до ОСОБА_4 і несподівано для неї, просунув свою руку до кишені сумки дитячого візка, звідки витягнув і повторно відкрито викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон марки «Nokia 6303» ІмеНОМЕР_1, вартістю 1000 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «МТС», вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 30 гривень. У свою чергу ОСОБА_4, намагаючись зупинити ОСОБА_2, припинити його злочинній дії та повернути належне їй майно, схопила своєю рукою його за рукав куртки у яку він був одягнений і почала вимагати від останнього повернути належне їй майно, на що останній, продовжуючи свої злочинні дії, з метою подолання волі потерпілої до опору, словесно пригрозив ОСОБА_4 нанесенням їй тілесних ушкоджень, якщо вона надалі йому протидіятиме та вимагатиме повернення свого майна, тобто пригрозив застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого. В зв'язку з чим, ОСОБА_4, побоюючись можливого застосування відносно неї ОСОБА_2 насильства, припинила йому протидіяти, відпустивши рукав куртки останнього. Таким чином, ОСОБА_2, повторно відкрито викравши вказане вище чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим в подальшому на свій власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1045 гривень.

Таким чином, виходячи із зібраних досудовим слідством доказів, на даному етапі досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаними із погрозою застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчій обґрунтовує метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, посилаючись на наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, слідчий звертає увагу на тяжкість злочину в якому підозрюється ОСОБА_2, а саме те, що за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також особу підозрюваного, зокрема на те, що він ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела прибутку, не має постійного місця проживання в м. Києві.

14.11.2014 р. у відповідності до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили задовольнити клопотання, посилаючись на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти клопотання слідчого, посилаючись на те, що останнім не доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв'язку з цим просили обрати більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши слідчого, підозрюваного та його захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а відтак слідчий суддя вважає наявними підстави, з якими закон пов'язує можливість обрання особі запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується наданими суду та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 12.11.2014; показаннями потерпілої ОСОБА_4 від 13.11.2014; показаннями свідка ОСОБА_5 від 13.11.2014; показаннями свідка ОСОБА_6 від 14.11.2014; показаннями свідка ОСОБА_7 від 14.11.2014; протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_4 від 13.11.2014.

13.11.2014 о 16.00 годин ОСОБА_2 затриманий відповідно до вимог ст.ст. 208-209 КПК України.

14.11.2014 ОСОБА_2 у відповідності до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

14.11.2014 о 12.00 год. підозрюваному ОСОБА_2 вручені копії клопотання та матеріали, якими обґрунтовуються необхідність застосування запобіжного заходу.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

При цьому відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Виходячи з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя знаходить обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема достатність підстав вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, особу ОСОБА_2, зокрема те, що він раніше судимий, ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела прибутку, у зв'язку з чим вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність яких підтверджена в ході судового розгляду.

З огляду на наведене, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його сімейний та майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у розмірі 80-ти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, - запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 16.00 год. 13 листопада 2014 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 закінчується о 24.00 год. 11 січня 2014 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у розмірі 80-ти мінімальних заробітних плат, що складає 97440 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 02896762.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Солом'янського району м. Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: