Рішення № 51115620, 09.09.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13261/15-ц

Провадження № 2/127/4394/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09.09.2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Куйдан Ю.М., ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось ПАТ «ВТБ БАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що позичальник ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором № R53700355717В від 14.11.2012 року, відповідно до якого вона отримала споживчий кредит у розмірі 99 900 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33% на рік та кінцевим терміном повернення 14.11.2016 року, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, до початку розгляду справи по суті надала суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча повідомлена про день, час та місце розгляду справи завчасно та належним чином за адресою, вказаною відповідно до довідки адресно-довідкового сектору ГУ ДМС УМВС України у Вінницькій області від 17.05.2015 року.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи без фіксації судового засідання звукозаписувальними технічними засобами.

При розгляді справи встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.11.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53700355717В.

Відповідно до п.1.1 договору кредиту банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі (надалі-кредит), а позичальник зобовязується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановленні цим договором.

Згідно до п.2.1 договору кредиту, позичальник зобов'язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням - на споживчі потреби.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору передбачено, що сума кредиту складає 99 900,00 грн., а кінцевий строк повернення до 14.11.2016 року.

Відповідно до п.3.3.1 договору кредиту проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 33% річних.

Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні цього договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися шляхом укладання договору про внесення змін до цього договору, у випадку і у порядку, встановленому цим договором.

Згідно з п.4.1 договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному в п.3.3 цього договору або у розмірі, який змінений відповідно до положень цього договору.

Відповідно до п.4.6 договору кредиту повернення кредиту та процентів за кредитом здійснюється щомісячно згідно з графіком.

Сума щомісячного ануїтетного платежу розраховується таким чином, що протягом строку кредитування, сума кредиту та нараховані проценти повертаються в повному обсязі рівними частинами.

Відповідно до п.7.1 договору кредиту, у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору позичальни зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.

Згідно з наданим позивачем письмовим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № R53700355717В від 14.11.2012 року станом на 02.07.2014 року становить 90 065,47 грн., яка складається з наступних складових:

-борг за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту - 81 576,01 грн., в тому числі інфляційні втрати 334,90 грн., 3 % річних - 31,65 грн.;

-борг за процентами з урахуванням 3 % річних - 5 332,42 грн., в тому числі інфляційні втрати - 288,29 грн., 3 % річних - 20,91 грн.;

-пеня за порушення кредитного зобов'язання в частині вчасної оплати чергових платежів - 3 157,04 грн.

В зв'язку з необхідністю належного виконання зобов'язань за кредитним договором № R53700355717В від 14.11.2012 на адресу позичальника було направлено претензію від 02.09.2014 року №6217/1-2.64 про добровільну сплату простроченої заборгованості по кредиту, проте ця вимога залишена без виконання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, суд дійшов до переконання про задоволення позову у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно з ст. 525 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовлятися від його виконання частково або в повному обсязі.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Положеннями ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 цієї статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства, для задоволення позову та стягнення з відповідача боргу за кредитним договором в розмірі 90 065,47 грн.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень статті 88 ЦПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.549, 550, 551, 625, 629 ч.1, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319, код банку 321767, р/р 32003177501 в Головному управлінні НБУ про м. Києву та Київській області МФО 321767) заборгованість за кредитним договором R53700355717В від 14.11.2012 року в сумі 90 065,47 грн., судові витрати у виді судового збору в сумі 900,65 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя