Ухвала суду № 51114967, 24.09.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/300/15 ун. № 759/3498/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі суду присяжних:

головуючого - судді Дячука С.І.,

судді Оздоби М.О.;

присяжних: Щербакова Ю.Д., Годлевського А.П., Конєва О.П.,

при секретарі Миколаєнко О.О.,

провівши в приміщенні суду судове засідання за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Бобровиця Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Ніжин Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, які, кожний окремо, обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365, ч. ч. 1, 5 та 12 ст. 115, ч. 2 ст. 262 КК України, -

сторони провадження: прокурори Псюк Р.Й., Сімонов Я.Г, ОСОБА_6, обвинувачені та цивільні відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх захисники - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; інші учасники: представник цивільного відповідача Головного управління МВС України в місті Києві - ОСОБА_11; потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93; цивільні позивачі ОСОБА_15., ОСОБА_18, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_43, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_54, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_69, ОСОБА_52, ОСОБА_73, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_80, ОСОБА_47, ОСОБА_89, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93; представники потерпілих ОСОБА_94 (представник в інтересах малолітньої ОСОБА_95), ОСОБА_57 (в інтересах неповнолітньої ОСОБА_90), ОСОБА_96 (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_97.), ОСОБА_98 (в інтересах неповнолітньої ОСОБА_64.), ОСОБА_99 (в інтересах ОСОБА_55, ОСОБА_44, ОСОБА_47, ОСОБА_39.), ОСОБА_100 (в інтересах ОСОБА_38, ОСОБА_77.), ОСОБА_101 (в інтересах ОСОБА_77.), ОСОБА_102 (в інтересах ОСОБА_103.), ОСОБА_104 (в інтересах ОСОБА_33, ОСОБА_68, ОСОБА_40, ОСОБА_57.), ОСОБА_105 (в інтересах ОСОБА_15.), ОСОБА_106 (в інтересах ОСОБА_18, ОСОБА_80, ОСОБА_52, ОСОБА_69.), ОСОБА_107 (в інтересах ОСОБА_108.), ОСОБА_109 (в інтересах ОСОБА_42.), ОСОБА_110 (в інтересах ОСОБА_43.), ОСОБА_111 (в інтересах ОСОБА_73, ОСОБА_52, ОСОБА_43.), ОСОБА_112 (в інтересах ОСОБА_72), ОСОБА_113 (в інтересах ОСОБА_72), ОСОБА_114 (в інтересах ОСОБА_94, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_26.), ОСОБА_115 (в інтересах ОСОБА_116, ОСОБА_92.), ОСОБА_117 (в інтересах ОСОБА_38.), ОСОБА_118 (в інтересах ОСОБА_48), ОСОБА_119 (в інтересах ОСОБА_49.), ОСОБА_120 (в інтересах ОСОБА_15.), ОСОБА_121 (в інтересах ОСОБА_54.), ОСОБА_122 та (в інтересах ОСОБА_33.), ОСОБА_123 (в інтересах ОСОБА_91.), ОСОБА_124 (в інтересах ОСОБА_50, ОСОБА_54.), ОСОБА_125 (в інтересах ОСОБА_50, ОСОБА_126.), ОСОБА_127 (в інтересах ОСОБА_76.), ОСОБА_128 (в інтересах ОСОБА_61.), ОСОБА_129 (в інтересах ОСОБА_66.), ОСОБА_141. (в інтересах ОСОБА_42, ОСОБА_85.), ОСОБА_130 (в інтересах ОСОБА_12.), ОСОБА_131 (в інтересах ОСОБА_132.), ОСОБА_133 (в інтересах ОСОБА_19), ОСОБА_134 (в інтересах ОСОБА_38.), ОСОБА_135 (в інтересах ОСОБА_55, ОСОБА_36, ОСОБА_47, ОСОБА_39, ОСОБА_46, ОСОБА_44, ОСОБА_136.), -

В С Т А Н О В И В :

У зв'язку з тим, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження на даний час не закінчено, складність якого обумовлена великою кількістю учасників провадження, а строк дії обраного щодо обох обвинувачених запобіжного заходу закінчується, прокурор, посилаючись на вагомість доказів вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особливо тяжкого та тяжких злочинів, наявний ризик їх ухилення від суду, впливу на свідків та очевидців подій, які судом не допитані у справі, заявив клопотання про продовження їх, кожного окремо, тримання під вартою.

Присутні в даному судовому засіданні потерпілі та їх представники підтримали думку прокурора про необхідність продовження вказаного запобіжного заходу щодо обох обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, заперечували проти задоволення клопотання прокурора, заявили власне клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_137 на іншій - у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники, підтримуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4, заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

При цьому, сторона захисту в цілому посилалась на те, що оголошена обом обвинуваченим підозра не є обґрунтованою внаслідок відсутності достатніх і безспірних доказів їх винуватості, які до цього часу не надала сторона обвинувачення, ризики, які раніше бралися до уваги, відпали - справа перебуває у суді, обвинувачені не судимі, ОСОБА_4 одружений, обидва вони характеризуються позитивно, мають постійне місце реєстрації та проживання на території України, наміру ухилятися від суду не мають, мають намір добросовісно виконувати покладені на них обов'язки.

Під час судового розгляду потерпілі ОСОБА_43, ОСОБА_47, ОСОБА_89, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_49, кожний окремо, висловили думку про необхідність тримання під вартою обох обвинувачених до закінчення судового розгляду в межах даного провадження, потерпіла ОСОБА_26 - вважала за недоцільне подальше тримання обох обвинувачених під вартою, а потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_66 та ОСОБА_56 залишили вирішення цього питання на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, обох обвинувачених, їх захисників, різні думки потерпілих та їх представників, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, в тому числі додатково долучені захистом, суд присяжних вважає, що обраний щодо обох обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на максимальний строк, відтак вказане клопотання захисту ОСОБА_4 задоволенню не підлягає. При цьому, суд бере до уваги таке.

Продовжує залишатися достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, опинившись на волі, зможуть, ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування) і на це вказують такі обставини: характер групових протиправних дій, в яких вони обвинувачуються і щодо яких висунута обґрунтована органами досудового розслідування підозра; тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у злочинах. Обсяг проведених судом процесуальних дій під час судового розгляду даного кримінального провадження не зменшує вказаний ризик.

До того ж інша особа, яка була співобвинуваченим із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, опинившись на волі, ухилилася від слідства, у зв'язку з чим тривалий час перебуває у розшуку. Твердження сторони захисту про безпідставність врахування цієї обставини під час вирішення питання про доцільність продовження запобіжного заходу саме щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не ґрунтується на законі. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 178 КПК України суд при вирішенні вказаного питання зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини і наведений при цьому перелік таких обставин за змістом закону не є вичерпним. На думку суду присяжних, та обставина, що, виходячи зі сформульованого прокурором обвинувачення, один з ймовірних співчучасників злочинів, опинившись на волі, ухилився від слідства, у даному випадку є значимою не в контексті індивідуалізації юридичної відповідальності, а виключно через призму оцінки реальності настання ризиків, запобігання яким і є метою застосування запобіжних заходів (ч. 1 ст. 177 КПК України), що не може бути проігнорована судом.

ОСОБА_46 того, суд присяжних приймає до уваги на виконання вимог ст. 178 КПК України і дані про особу кожного з обвинувачених окремо. Зокрема, вони обидва відсторонені від посади, не мають утриманців, хоча ОСОБА_4 і є одруженим, ОСОБА_5 проживав в місті Києві без реєстрації свого місця проживання, має реєстрацію мешканця іншої області України, ОСОБА_4 зареєстрований в місті Києві в гуртожитку, майновий стан обох обвинувачених не можна визнати задовільним, відтак їх соціальні зв'язки за місцем фактичного проживання не можна визнати стійкими.

Питання достатності і безспірності доказів винуватості обох обвинувачених, на що акцентував увагу захист, вирішується судом лише при ухваленні вироку (п.п. 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України). Що стосується обґрунтованості підозри як підстави взагалі для застосування запобіжного заходу щодо обох обвинувачених, то з цього приводу судом вже була сформульована правова позиція (ухвала від 28 квітня 2015 року), підстави для зміни якої суд присяжних до вирішення питання по суті висунутого прокурором обвинувачення не вбачає.

Співвідносячи доцільність подальшого застосування щодо обох обвинувачених тримання під вартою з особливістю та обсягом тих процесуальних дій, які проведені і слід провести для завершення провадження, суд присяжних приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого судовий розгляд не завершено, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, суд розпочав досліджувати. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обох обвинувачених. При цьому, строк, протягом якого триває судовий розгляд і який не перевищує трьох місяців, не виходить за межі розумного для того, щоб продовжити перевіряти вагомість доказів у даній конкретній справі.

Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, опинившись на волі, зможуть також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином і на це вказують такі обставини: висока ймовірність контактів з боку обвинувачених, якщо вони опиняться на волі, з іншими колишніми співслужбовцями, в тому числі, які на даний час переховуються від слідства (ризик змови), зважаючи при цьому на підозру в груповому вчиненні протиправних дій. ОСОБА_46 того, ОСОБА_137 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні дій, спрямованих на знищення речових доказів (штатної бойової зброї підрозділу, в якому вони проходили службу). Втрата доказів у межах даного провадження викликає занепокоєність в оцінках і міжнародних правозахисних організацій, чого не заперечувала і сама сторона захисту.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні як тяжкого, так й особливо тяжкого насильницьких злочинів (ст. 12 КК України).

За сукупності наведених вище обставин, суд присяжних, приймаючи до уваги також і їх стан здоров'я, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, встановлені дані про їх особу, соціальні зв'язки, молодий вік, попередні позитивні характеристики, які суд оцінює виключно у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо них обох запобіжний захід у вигляді взяття під варту, таким чином задовольнити клопотання прокурора і відмовити в задоволенні клопотання захисту ОСОБА_4, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку і бути адекватиними для цілей запобігання наявним і вказаним вище ризикам.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, кількість його учасників та обсяг зібраних матеріалів, на даний час строк перебування обвинувачених під вартою не можна визнати таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності між повагою на їх особисту свободу та публічними інтересами, що випливають з прав значної кількості потерпілих на захист від тяжких кримінальних правопорушень, на охорону їх прав та законних інтересів і забезпечення швидкого та повного розгляду даної справи.

Оскільки клопотання захисту ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу не можна визнати таким, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне вказане клопотання залишити без задоволення.

Дане кримінальне провадження стосується обвинувачення у тому числі в особливо тяжкому насильницькому злочині, а тому суд присяжних, вважаючи необхідним продовжити тримання під вартою обох обвинувачених, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.

Враховуючи викладене суд, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 201, 205, 331, 369-372 КПК України, ст. ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд присяжних, -

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони обвинувачення про продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити.

Клопотання захисту обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який - залишити без задоволення.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - залишити без зміни, продовжити строк тримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Бобровиця Чернігівської обл., під вартою на шістдесят днів, тобто по 22 (включно) листопада 2015 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - залишити без зміни, продовжити строк тримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Ніжин Чернігівської обл., під вартою на шістдесят днів, тобто по 22 (включно) листопада 2015 року.

Утримувати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ПРИСЯЖНІ: ЩЕРБАКОВ Ю.Д.,

ГОДЛЕВСЬКИЙ А.П.,

КОНЄВ О.П.;

СУДДІ: ОЗДОБА М.О.,

ДЯЧУК С.І.