Ухвала суду № 51114714, 20.07.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/82/15

ун. № 759/7519/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Макаренко В.В.

при секретарі Копчук Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києві цивільну справу за скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України, заінтересовані особи ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження, -

Встановив:

13.05.2015 року до суду надійшла скарга від МТСБУ на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 14.04.2015 року ВП № 47241864 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник зазначив, що постановою ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ВП №47241864 від 14.04.2015 року МТСБУ було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/759/5432/14 виданим Святошинським районним судом м. Києва 13.02.2015 року стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ заборгованості в сумі 9534,93 грн., в зв'язку з відсутністю у виконавчому документів інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, з порушенням п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та правової позиції яка висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-62цс14 від 25.06.2014 року, в зв'язку з чим просить суд визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Р.О. щодо винесення постанови ВП № 47241864 від 14.04.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірною, скасувати постанову ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ВП № 47241864 від 14.04.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Р.О. відкрити виконавче провадження.

Представник МТСБУ у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, направив до суду заяву, якою підтримує вимоги викладені у скарзі, просить її задовольнити та слухати справу у відсутності представника МТСБУ.

Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, клопотань про перенесення розгляду скарги до суду не направляли.

Суд, дослідивши матеріали справиприходить наступного висновку що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року по цивільній справі № 2/759/5432/14 за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ кошти в розмірі понесених витрат 9291,33 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн., а всього 9534,93 грн.

На підставі рішення суду, що набрало законної сили стягувачу 13.02.2015 року було видано виконавчий лист для наступного пред'явлення до відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві (а.с. 4).

14.04.2015 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Романом Олеговичем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2014 року у справі № 2/759/5432/14, в зв'язку з тим, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі не вказано ідентифікаційний номер боржника (а.с. 5).

Відповідно до ч.4 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження було направлено МТСБУ 30.04.2015 року, в зв'язку з чим скаржником не пропущено строки оскарження.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.ст. 2, 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначеніЗаконом України "Про державну виконавчу службу", вимоги яких, щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. В звязку з вищезазначеним державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Також ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. На виконання зазначених приписів державним виконавцям надані права передбачені ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; ; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; та інші.

Відповідно до правової позиції яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, встановлено наступне. Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження

Встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про те, що старшим державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Р.О., неправомірно, з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку у необхідності задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 11, 383, 386-387 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, заінтересовані особи ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження- задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Романа Олеговича щодо винесення постанови ВП № 47241864 від 14.04.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірною за виконавчим листом № 2/759/5432/14 виданим 13.02.2015 року на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ заборгованості в сумі 9534,93 грн.

Скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Романа Олеговичавід 14.04.2015 року ВП № 47241864 про відмову у відкритті виконавчого провадженняза виконавчим листом № 2/759/5432/14 виданим 13.02.2015 року на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ заборгованості в сумі 9534,93 грн.

Зобов'язати старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Р.О. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2/759/5432/14 виданим 13.02.2015 року на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ заборгованості в сумі 9534,93 грн.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Макаренко В.В.