Ухвала суду № 51102815, 13.02.2015, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/635/15-к

Номер провадження 1кс/712/258/15р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси 13 лютого 2015 року

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Грабовий П.С., за участю прокурора Мирончука М.С., слідчого Бончук Ю.В., адвоката ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого і прокурора,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на бездіяльність слідчого і прокурора.

Скаргу мотивує тим, що слідчим відділом Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальним провадженням № 12013250050000482 від 14.02.2013 p., яке відкрите за заявою ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України та № 120142500 50001032 від 13.05. 2014 p., відкрите за заявою ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122 КК України.

З матеріалів провадження №13250050000482 вбачається, що 04. 10. 2012 р. близько 17 год. у дворі буд. 60 по вул.. Піонерській м. Черкаси сусід з кв. 4 ОСОБА_4 на грунті особистих неприязнених стосунків наніс декілька ударів кулаком в обличчя та тулуба ОСОБА_2, в результаті чого згідно акту судово- медичного експерта від 05.10.2012 р. спричинив легкі тілесні ушкодження, чим умисно вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Скаржники вказали, що крім того, 04 травня 2014 р. по замовленню та організатора сусіда з квартири № 4 ОСОБА_4, з метою залякування ОСОБА_2 і погрожуючи перед цим фізичною розправою, замовив з хуліганських мотивів фізичну розправу у складі організованої групи осіб побиття ОСОБА_3.

Так, приблизно о 18 год при сприянні сина ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який вказав незнайомій потерпілому і встановленій слідством особі ОСОБА_6 квартиру ОСОБА_3. Останній назвавши ім.я потерпілого, постукав у вхідні двері квартири, та викликав у двір для розмови, представившись ОСОБА_6 і родичем ОСОБА_4. Нічого не підозрюючи ОСОБА_3 взяв з собою паспорт, оскільки вважав, що прибули працівники міліції та вийшов у двір. Однак був здивований, що поряд з чоловіком на імя ОСОБА_6 стояло ще сім незнайомих йому молодих осіб і з ними сусід ОСОБА_4 з сином, які приїхали на припаркованому в дворі будинку мікроавтобусі «Мерседес » д.н.з. АА 98 04 IX. Запитавши чи вони з міліції, ОСОБА_6 відповів, що ні.

Вийнявши свій мобільний телефон ОСОБА_3 всім присутнім повідомив, що викличе працівників міліції. Тоді ОСОБА_6 нічого не пояснюючи, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальновизнаними правилами поведінки і моралі, повів себе особливо зухвало, демонструючи перед своїм оточенням силу, нахабно і миттєво вибив у нього мобільний телефон, а правою рукою безпричинно і зненацька наніс удар в ліву частину щелепи, від чого він відчув гострий біль в області обличчя і пошкодження передніх зубів та впав на землю.

Збивши з ніг потерпілого ОСОБА_3, який перебував у лежачому стані, ОСОБА_6 намагався вдруге ударити його ногою в голову, але він встиг закритись рукою, після чого він втратив ненадовго свідомість .

Судово-медичним експертом ( висновок № 1963 від 24.09. 2014 р.) встановлено, що у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: двобічний перелом нижньої щелепи, травма голови зі струсом мозку та садно ліктьового суглубу, які відносяться до середньої тяжкості з тривалим розладом здоровя , легких з короткочасним розладом здоровя та легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження ОСОБА_3 міг отримати при обставинах , вказаних в постанові про призначенні експертизи і проведенні слідчого експерименту.

Таким чином, в діях ОСОБА_4, його сина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2 (хуліганство вчинене групою осіб) та ч. 2 ст.122 КК України ( умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинене з метою залякування потерпілого) та додаткового у ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України.

Така кваліфікація узгоджується з позицією, викладеною у розясеннях Пленуму Верховного суду України «Про судову практику про хулінаство» і «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя особи»

Потерпілі зазначили, що 04.12.2014 року направили прокурору клопотання щодо обєднання обох проваджень в одне, яке до теперішнього часу не задоволено, всупереч вимогам ст. 220 КПК України

Заступник прокурора м. Черкаси ОСОБА_7 надав відповідь від 19.12.2014 року, в якому повідомив, що питання щодо обєднання обох зазначених проваджень в одне буде вирішено після допиту ОСОБА_4 і ОСОБА_6, яку потерпілі розцінили, як відмову в задоволенні клопотання, оскільки з моменту вчинення правопорушень минуло два роки, а другого шість місяців, що на думку скаржників вказує на бездіяльність прокурора та змусило звертатись до слідчого судді за захистом своїх процесуальних прав.

Крім того, вказали при ознайомленні з матеріалами провадження, потерпілим ОСОБА_3, виявлено, що слідчим не внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо вчинення ОСОБА_8, його сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а при внесенні відомостей по кримінальному провадження № 12014250050001032 від 13.05.2014 році відомості являються неповними тому, що на час внесення відомостей, органом досудового розслідування особи були встановлені, у т.ч. ОСОБА_6. Вважають, такі дії слідчого бездіяльністю, яка передбачена ч.1 п.1 ст.303 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути обєднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного правопорушення, або щодо однієї особи підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальне правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Згідно ч.5 ст.217 рішення про обєнання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

Вимогами ч.1 п.1,7 ст.303 передбачено, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений законом строк; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.

Також, скаржники вважають, що слідчими в ході розслідування кримінальних проваджень недотримуються розумні строки досудового розслідування, зокрема по першому провадженню воно триває два роки , а по другому більше шести місяців, які є нескладними по обсягу та специфіці процесуальних дій. Поведінка учасників процесу, а саме прокурора і слідчого вказує на те, що вони ухиляються від виконання своїх повноважень, допускають безпідставно тяганину, а це є прямим порушенням вимог ст. 28 КПК України щодо розумності строків розслідування.

Крім того, ч.6 ст.28 зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження у більш коротші строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного скаржники просили відповідно до вимог ч.2 п.3 ст.304 КПК України поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого і прокурора, зобовязати слідчого внести відомості ЄРДР стосовно ОСОБА_4, його сина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.296 та ч.2 ст.122 КК України, зобовязати прокурора м. Черкаси згідно ст. 217 КПК України обєднати провадження №12013250050000482 від 14.02.2013 p., яке відкрите за заявою ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України та №12014250050001032 від 13.05.2014 року за ч.1 ст.122 КК України, зобовязати слідчого оголосити підозру організатору ОСОБА_4 за ч.1 ст.125, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, посібнику ОСОБА_5 за ч.5 ст.27, ч.2 ст. 122 КК України, виконавцю ОСОБА_6 за ч.2 ст.296 та ч.2 ст.122 КК України. Крім того для забезпечення заявлених цивільних позовів в майбутньому про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, процесуальних витрат накласти в установленому законом порядку арешти на нерухоме і рухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у т.ч. на мікроавтобус «Мерседес » д.н.з. АА 98 04 IX. Також виконати інші слідчі дії для всебічного, повного і обєктивного розслідування вказаних кримінальних проваджень, щодо обставин, які підлягають доказуванню, передбачених ст. 91 КПК України. Для виконання перелічених вище слідчих дій, завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду відповідно до вимог ст. 28 КПК України, надати термін один місяць.Викликати в судове засідання слідчого СВ Придніпровського РВ м.Черкаси з матеріалами обох кримінальних проваджень ОСОБА_9 і процесуального прокурора прокуроратури м.Черкаси ОСОБА_10.

В судовому засіданні адвокат та потерпілі скаргу підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги.

Вивчивши скаргу та дослідивши матеріали кримінальних проваджень, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено при розгляді скарги, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Соснівського районного суду м.Черкаси зі скаргою на бездіяльність слідчого та прокурора. Просили поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого і прокурора. Встановлено, що строк пропущений з поважних причин, потерпілі скаржилися до процесуального прокурора у встановлений законом строк, але позитивних результатів не отримали.

Також просили обєднати провадження № 12013250050000482 від 14.02.2013 pоку, яке відкрите за заявою ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України та №12014250050001032 від 13.05.2014 pоку, відкрите за заявою ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122 КК України в одне. Відповідно до ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути обєднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного правопорушення, або щодо однієї особи підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальне правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Так, обєднувати вказані провадження немає необхідності, тому що вони скоєні в різний час та не повязані між собою. Заявлене клопотання адвоката про обєднання вищевказаних проваджень, є намір зволікання закінчити досудове розслідування.

Що стосується питання про зобовязання слідчого внести відомості до ЄРДР стосовно ОСОБА_4, його сина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.296 та оголосити їм підозру, то згідно ч. 4 п. 2.1 Положення про порядок ведення ЄРДР затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 до Реєстру вносяться відомості короткий виклад обставин, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставами, вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретного кримінально-караного діяння (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. При розгляді скарги встановлено, що ОСОБА_6 оголошено підозру в кримінальному провадженні №12014250050001032 від 13.05.2014 pоку, відкрите за заявою ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122 КК України, так як саме він наніс тілесні ушкодження потерпілому, а що фізичну розправу замовив ОСОБА_4 та його син ОСОБА_5 відомо лише зі слів потерпілого ОСОБА_3 і більш ніяких доказів не існує, що підтверджували б даний факт.

Питання накладення арешту на нерухоме і рухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у т.ч. на мікроавтобус «Мерседес » д.н.з. АА 98 04 IX, теж не може бути задоволено, так як відповідно до ст. ст.171, 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт повинен враховувати правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення. Крім того, у клопотанні цивільного позивача про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Так, по-перше потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позов не заявляли і цивільними позивачами не визнані, по-друге ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не являються ні підозрюваним, ні обвинуваченими, тому піднімати питання про накладення арешту на їх майно взагалі недоцільно, по-третє вказаний автомобіль «Мерседес» не є власністю ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6, по-четверте потерпілими не зазначено у скарзі розмір шкоди завданої їм кримінальним правопорушенням та не вказано на яке саме майно необхідно накласти арешт.

Так, у судовому засіданні встановлено, що вже майже всі слідчі дії проведені, але з метою уникнення зволікань необхідно зобовязати слідчого завершити досудове розслідування в розумні строки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст..171-173, 214,303,307 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого і прокурора задовольнити частково.

Поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого і прокурора.

Зобовязати слідчого СВ Придніпровського РВ м. Черкаси ОСОБА_9В завершити досудове розслідування у розумні строки.

В іншій частині вимог викладених по скарзі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області на протязі 5 днів.

Слідчий суддя : Грабовий П.С.