Постанова № 5109456, 10.11.2008, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-А-195/08

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2008 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до військової частини А 1451 про стягнення несплаченої компенсації замість продовольчого забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача несплаченої грошової компенсації замість продовольчого забезпечення на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у сумі по 32483 грн. кожному, ОСОБА_3. - у сумі 31719 грн. 40 коп.

В обгунтування позову в судовому засіданні пояснили таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А-1451 на посаді техніка-начальника сховища військової частини А-4320, 07.11.2003 року звільнений в запас в звязку із скороченням штатів. ОСОБА_2. проходив службу у військовій частині А-1451 на посаді начальника штабу військової частини А-4320, 15.12.2003 року звільнений в запас в звязку із скороченням штатів. ОСОБА_3 проходила військову службуу військовій частині А-1451 на посаді старшого оператора військової частини А-4320, 10.10.2003 року звільнена в запас в звязку із скороченням штату. Позивачі перебували на продовольчому забезпеченні у військовій частині А-4320, правонаступником якої є військова частина А-1451. Відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Оскільки така компенсація позивачам не сплачувалась з 11.03.2000 року, просять дії командування військовою частиною з невиплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення визнати неправомірними та стягнути на користь позивачів зазначені в позові суми відповідно до наданих розрахунків.

Представник позивачів підтримав доводи своїх довірителів. Просить про задоволення позову.

Представник відповідача позов визнав повністю, суду заперечень не надав.Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

За змістом ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України” держава гарантує соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, робітників та службовців ЗС України та осіб, яких звільнено в запас чи відставку, а також членів їх сімей. Військовослужбовцям гарантовано отримання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення, які стимулюють заінтересованість громадян України в військовій службі.

Згідно із ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України, а також членів їх сімей.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що право позивачів, звуження якого суперечить вимогам Конституції України, декларовано переліченими нормативними актами, тому відмова в його реалізації є безпідставною і такою, що суперечить вимогам закону.

Ґрунтовність позовних вимог підтверджується розрахунками про заборгованість військової частини перед позивачами по сплаті грошової компенсації замість продовольчого забезпечення, які визнаються сторонами, тому у відповідності до ст. 72 КАС України не потребують доказування, копіями наказів про звільнення позивачів, їх послужними списками, іншими доказами, які логічно поєднуються одне з одним, послідовні, допустимі, піддавати сумніву достовірність яких у суду немає підстав.

Керуючись ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України”, ст. ст. 49, 70, 71, 64, 158-160, 185, 186 КАС України, суд

В И Р І Ш ИВ :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до військової частини А-1451 задовольнити.

Визнати протиправними дії командування військової частини А 1451 по відмові у виплаті грошової компенсації замість продовольчого забезпечення.

Стягнути з військової частини А-1451на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 32843 грн. 91 коп., на користь ОСОБА_3 31719 грн. 40 коп. грошової компенсації замість продовольчого забезпечення, перерахувавши з р/р 35218001000423, КПКВ 210102056316, банк в ВДК Дзержинського району м. Харків, МФО 851011, ЄДРПОУ 24134567, КЕКВ 1112.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж терміну, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Щаслива