Постанова № 5109455, 10.11.2008, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-А-194/08

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2008 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до військової частини А 1451 про стягнення заборгованості з виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача несплаченої надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України: на користь ОСОБА_1 у сумі 11790 грн. 78 коп., на користь ОСОБА_2. 13230 грн. 80 коп., на користь ОСОБА_3. 2530 грн. 76 коп.

В обгунтування позову в судовому засіданні пояснили таке.

ОСОБА_1. проходив військову службу у військовій частині А-1451 на посаді техніка - начальника сховища військової частини А-4320, 07.11.2003 року звільнений в запас в звязку із скороченням штатів. ОСОБА_2. проходив службу у військовій частині А-1451 на посаді начальника штабу військової частини А-4320, 15.12.2003 року звільнений в запас в звязку із скороченням штатів. ОСОБА_3. проходила військову службу у військовій частині А-1451 на посаді старшого оператора військової частини А-4320, 30.10.2003 року звільнена в запас в звязку із скороченням штату. Вислуга позивача ОСОБА_1 складає 25 календарних роки, позивача ОСОБА_2 26 календарних роки, позивача ОСОБА_3. 10 календарних років, і згідно із Указом Президента України від 05.05.2003 року вони мають право на щомісячну надбавку за безперервну службу у ЗС України при вислузі від 10 календарних років 30 % від забезпечення військовослужбовців, від 15 до 20 років 50 %, від 20 до 25 років 70 %, а від 25 років 90 % від грошового забезпечення. Між тим, в період з 01.05.2003 року по 07.11.2003 року позивачу ОСОБА_1. зазначена надбавка сплачувалась лише у розмірі 10 %, розмір надбавки позивача ОСОБА_2. з зазначеного часу по день його звільнення, тобто по 15.12.2003 року, становив лише 20 %, а позивачка ОСОБА_3. з вказаного періоду по час звільнення, а саме, по 30.10.2003 року, отримувала відповідну надбавку у розмірі 5 %. Крім того, грошова допомога при звільненні позивачам була нарахована та сплачена виходячи з грошового забезпечення, яке вони фактично отримували, що значно менш, ніж їм належить за законом. Відповідач порушує право позивачів на отримання перелічених виплат без посилання на будь-які нормативні акти, обґрунтовуючи свої дії відсутністю коштів на рахунках військової частини. На підставі викладеного позивачі просять дії командування військовою частиною з невиплати надбавки за безперервну службу визнати неправомірними та стягнути на користь позивачів зазначені в позові суми відповідно до наданих розрахунків.

Представник позивачів підтримав доводи своїх довірителів. Просить про задоволення позову.

Представник відповідача позов визнав повністю, суду заперечень не надав.Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Відповідно до Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389 і Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 26.05.2003 року № 149, надбавка за безперервну службу при вислузі від 10 років становить 30 %, від 15 до 20 років 50 %, від 20 до 25 років 70 %, а при вислузі від 25 років та вище 90 % від грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно із ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них, а відповідно до ст. 2 зазначеного Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах та свободах, визначених законодавством України.

За змістом ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України” держава гарантує соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, робітників та службовців ЗС України та осіб, яких звільнено в запас чи відставку, а також членів їх сімей. Військовослужбовцям гарантовано отримання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення, які стимулюють заінтересованість громадян України в військовій службі.

Згідно із ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України, а також членів їх сімей.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що право позивачів, звуження якого суперечить вимогам Конституції України, декларовано переліченими нормативними актами, тому відмова в його реалізації є безпідставною і такою, що суперечить вимогам закону.

Ґрунтовність позовних вимог підтверджується розрахунками про заборгованість військової частини перед позивачами по сплаті надбавки за безперервну службу, які визнаються сторонами, тому у відповідності до ст. 72 КАС України не потребують доказування, копіями наказів про звільнення позивачів, їх послужними списками, іншими доказами, які логічно поєднуються одне з одним, послідовні, допустимі, піддавати сумніву достовірність яких у суду немає підстав.

Керуючись Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389, ст. ст. 2, 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України”, ст. ст. 49, 70, 71, 64, 158-160, 185, 186 КАС України, суд

В И Р І Ш ИВ :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до військової частини А-1451 задовольнити.

Визнати протиправними дії командування військової частини А 1451 по відмові у виплаті надбавки за безперервну військову службу.

Стягнути з військової частини А-1451на користь ОСОБА_1 11790 грн. 78 коп. ОСОБА_2 13230 грн. 80 коп., ОСОБА_3 2530 грн. 76 коп. заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну службу у ЗС України та по сплаті грошової допомоги при звільненні, перерахувавши з р/р 35218001000423, КПКВ 210102056316, банк в ВДК Дзержинського району м. Харків, МФО 851011, ЄДРПОУ 24134567, КЕКВ 1112.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж терміну, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Щаслива