Ухвала суду № 51091946, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/58239/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Володимирецької селищної ради Рівненської області (далі - Володимирецька селищна рада), Володимирецького селищного голови Осмоловича Олександра Григоровича про скасування рішень, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У березні 2009 року ОСОБА_4 в Володимирецькому районному суді Рівненської області пред'явив позов до Володимирецької селищної ради Рівненської області, Володимирецького селищного голови Осмоловича О.Г. про скасування рішень, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Володимирецького селищного голови Осмоловича О.Г. щодо формального і необ'єктивного розгляду неодноразових звернень позивача на предмет підписання держаного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1;

- визнати протиправними дії Володимирецького селищного голови Осмоловича О.Г. щодо винесення на розгляд і підписання формальних, незаконних і безпідставних рішень ради від 29 січня 2009 року № 830, від 10 березня 2009 року № 850;

- скасувати рішення Володимирецької селищної ради від 29 січня 2009 року № 830 та від 10 березня 2009 року № 850;

- стягнути з відповідачів по 3 000,00 грн. моральної шкоди з кожного;

- зобов'язати Володимирецького селищного голову Осмоловича О.Г. підписати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та іншу відповідну документацію на цю земельну ділянку

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок протиправних дії відповідачів, він на даний час не має можливості оформити право власності на земельну ділянку.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останньою постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржувані рішення у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та закрити провадження по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Володимирецької селищної ради від 28 вересня 2005 року № 614 ОСОБА_6 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_1.

Рішенням цієї ж ради від 28 березня 2007 року № 265 позивачу передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,25 га, в тому числі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,10 га для ведення особистого селянського господарства.

На виконання вказаного рішення за замовленням позивача виготовлено технічну документацію щодо складання державних актів та розпочато оформлення Державних актів серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які не оформлені в установленому законі порядку - не підписані головою селищної ради.

Рішенням Володимирецької селищної ради від 29 січня 2009 року № 830 перенесено розгляд заяви позивача на чергову сесію селищної ради у зв'язку з тим, що технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку не була надана для вивчення та опрацювання.

Іншим рішенням Володимирецької селищної ради від 10 березня 2009 року № 850 внесено зміни до рішення ради від 28 березня 2007 року № 265, а саме, змінено площу земельної ділянки, що передається громадянам у приватну власність, а також з додатку до вказаного рішення виключено пункт 4 про передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 га.

Цим рішенням передбачено надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність Ктовича О.П. загальною площею 0,21877 га, з яких 0,15 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,0687 га для ведення особистого селянського господарства.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності дій посадової особи та рішення органу місцевого самоврядування.

Така правова позиція судів є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтями 6, 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпунктів 1.12, 1.13, 1.15 пункт 1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 pоку № 43, складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що були раніше надані громадянам, підприємствам установам організаціям і об'єднанням громадян всіх видів у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Володимирецької селищної ради від 10 березня 2009 року № 850 встановлено ряд порушень норм чинного законодавства, що регламентують порядок виготовлення документації щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, а саме, що у межі земельної ділянки, щодо якої ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, безпідставно внесено земельну ділянку площею 312, 6 кв. м. разом із тротуаром, який відноситься до земель загального користування, та не підлягає передачі у приватну власність.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Проте всупереч вимогам даної норми при розробленні технічної документації та встановленні меж земельної ділянки в натурі межі земельної ділянки не збігаються з межами, що встановлені в генеральному плані забудови селища Володимирця.

Крім того, відповідно до пункту 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 охоронні зони електричних мереж встановлюються у здовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстань (для повітряних ліній напругою) від 1 до 20 кВ 10 метрів. У технічній документації нанесено обмежене використання земельної ділянки у розмірі 2 м., а на іншу лінію електропередач зовсім не нанесено та не встановлено жодних обмежень.

Таким чином, технічна документація, яка розроблена для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 Рівненської області не відповідає вимогам "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженої Наказом Держкомземом від 04 травня 1999 року № 43.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту отримання документа на право власності (державного акту) та його державної реєстрації.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено умову прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність і надання дозволу на розробку проекту її відведення, зокрема нею є згода відповідної ради.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/09 зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їх існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки у власність виявлено факт невідповідності конфігурації та площі земельної ділянки на місцині конфігурації та площі цієї земельної ділянки на Генеральному плані селища то органом місцевого самоврядування правильно виправлено раніше допущену помилку шляхом внесення змін до попереднього рішення.

ОСОБА_4 використав своє право на виготовлення проекту землеустрою, проте, виготовлений проект землеустрою містить у собі ознаки не дотримання вимог чинного законодавства і його реалізація у майбутньому може призвести до порушень прав інших громадян на користування землями загального користування.

Зазначені обставини та норми матеріального права враховано судами попередніх інстанцій під час вирішення даного спору.

Рішення судів є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Володимирецької селищної ради Рівненської області, Володимирецького селищного голови Осмоловича Олександра Григоровича про скасування рішень, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.