Ухвала суду № 51091482, 17.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1912/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

17 вересня 2015 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.,

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Конкурент" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И В :

СФГ "Конкурент" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Козятинської ОДПІ, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати дії відповідача щодо надання довідки про не підтвердження С(Ф)Г "Конкурент" статусу платника єдиного податку четвертої групи неправомірними та зобов'язати податкову підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Козятинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області підтвердити статус селянського (фермерського) господарства "Конкурент" як платника єдиного податку четвертої групи.

В решті вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.

СФГ "Конкурент" є платником спрощеної форми оподаткування та має статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідкою Козятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 13.03.2014 року № 324/15-030.

Рішенням від 19.06.2015 року №1645/13-030 відповідач відмовив позивачу в реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік, оскільки станом на 01.01.2015 року позивач має податковий борг в сумі 39.09 грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб".

Не погоджуючись із прийнятим податковим органом рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи заявлений позов, виходив з того, що сума заборгованості була незначною, а її погашення 20.01.2015 року свідчить про добросовісність платника податків.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його до апеляційного суду з тих підстав, що станом на 01.01.2015 року у позивача була заборгованість по орендній платі, а тому на той час податковий орган діяв правомірно.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судова колегія погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин з врахуванням наступного.

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 298.8.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Встановлено, що позивач всі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подав вчасно.

Відповідно до підпункту 301.6.3 пункту 301.6 статті 301 ПК України не може бути зареєстрований як платник податку, суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Податковий орган, відмовляючи позивачу в реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік, вказав, що за ним рахується податковий борг, що виник у зв'язку із недоплатою орендної плати за землю.

Так, позивачем використовувалася земельна ділянка на території Білянської сільської ради на підставі договору оренди б/н від 01.10.2007 року. Термін дії договору закінчився 01.10.2014 року.

На підставі зазначеного договору позивачем самостійно обраховано та подано податкову декларацію з орендної плати за землю на 2014 рік в сумі 70897,24 грн. з помісячною платою на рік в сумі 5908,10 грн. (70897,24 грн./12).

За жовтень 2014 року позивачу нарахована заборгованість в сумі 5908,10 грн., яка зменшена в результаті подання уточнюючої декларації 16.12.2014 року.

Разом з тим, за період з 01.12.2014 року по 16.12.2014 року на суму боргу була нарахована пеня, що і складає заборгованість позивача станом на 01.01.2015 року у сумі 39,09 грн.

20.01.2015 року зазначена заборгованість погашена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №36.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є добросовісним платником єдиного податку (фіксованого сільськогосподарського податку), та не ухилялось від сплати податкових зобов'язань, а відтак, підстав для відмови податковим органом щодо присвоєння СФГ "Конкурент" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області підтвердити статус селянського (фермерського) господарства "Конкурент" як платника єдиного податку четвертої групи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.