Ухвала суду № 51091230, 24.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19688/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Ганечко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Моноліт" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Новий Градъ» за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1279/26-54-22-03-027/34537853 від 21.11.2014 року, в якому встановлено порушення позивачем пп. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст . 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 16 555 грн.; порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 15 767 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 05.12.2014 року №0012522203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 16 555 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 138,75 грн. та № 0012512203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 15 767 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3 941,75 грн.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем та TOB "Новий Градъ" було укладено договір №112 від 15.05.2012 року та договір № 157 від 14.06.2014 року про надання послуг із перевезення вантажу.

Відповідно до п. 1.1 , п.1.2 договору №112 від 15.05.2012 року позивач замовив автотраспортні послуги з перевезення вантажу та всі вантажно-розвантажувальні роботи з вантажем.

Позивач отримав від TOB "Новий Градъ" послуги із перевезення вантажу, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт № 112 від 31.05.2012 року, а також іншими первинними документами, зокрема податковою накладною № 51 від 31.05.2012 року, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення. Факт оплати послуг, отриманих за договором №112 від 15.05.2012 року, підтверджується платіжним дорученням від 12.06.2012 року № 60 на суму 46 215,45 грн.

Відповідно до п. 1.1 , п.1.2 договору №157 від 14.06.2012 року позивач замовив автотраспортні послуги з перевезення вантажу та всі вантажно-розвантажувальні роботи з вантажем.

Позивач отримав від TOB "Новий Градъ" послуги із перевезення вантажу, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт № 157 від 29.06.2012 року та податковою накладною № 60 від 29.06.2012 року, що містять відомості про господарські операції з перевезення вантажу та підтверджують їх здійснення. Факт оплати послуг, отриманих за договором №157 від 14.06.2012 року, підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2012 року № 67 на суму 48 385,30 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за надані послуги.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

Тобто, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду першої інстанції належним чином засвідчені копії податкових, видаткових накладних, які відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996-XIV є первинними документами бухгалтерського обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентом договорів є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому було присвоєно індивідуальний податковий номер.

Вирок або рішення суду за результатами розслідування кримінального провадження №32013110010000184 щодо встановлення факту, що ТОВ "Новий Градъ" займалося фіктивним підприємництвом, суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції не надано.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено факту фіктивності вищезазначених договорів, визнання їх недійсними. Крім того, слід відмітити, що позивачем надано всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з TOB "Новий Градъ".

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано, а отже вони підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.