Ухвала суду № 51081675, 03.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року справа №2а-1403/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Бадахової Т.П., Василенко Л.А.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 15 квітня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-1403/10/1270

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон»

до Ленінської державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії, стягнення суми бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

24 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративно суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії, стягнення суми бюджетного відшкодування. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.12.09р. податковим органом проведено невиїзну перевірку підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за І квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в IV кварталі 2006 року. В акті перевірки 1161\23-616\21843398 від 23.12.09 р. податковий орган посилається на неможливість підтвердити факт виникнення податкових зобовязань та факт надмірної сплати суми ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера продукції, а саме: за господарськими операціями між ТОВ «Автодон» та ТОВ «АЕК АС», оскільки немає фактичної можливості провести зустрічну перевірку між контрагентами позивача по вказаному ланцюгу: між ТОВ «АЕК АС» та ТОВ «Інтер-М», оскільки на час проведення невиїзної перевірки позивача відповіді на запит щодо зустрічних перевірок вказаних контрагентів до відповідача не надійшло. Однак, позивач не погоджується з висновками ДПІ тому, що він не мав господарських відносин з ТОВ «Інтер-М», а фактично відносини були з ТОВ «АЕК АС». 30.12.09р. Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі акту перевірки № 1161\23-616\21843398 від 23.12.09р винесла податкове повідомлення-рішення № 0001012360/0, яким зменшила суму бюджетного відшкодування, заявлену позивачем за вказаний період на 66286 грн. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.09р. № 0001122360\0, винесене на підставі акту перевірки № 1161\23-616\21843398 від 23.12.09р.; зобов'язати Ленінську МДПІ в м. Луганську відобразити у карточці особового рахунку по податку на додану вартість ТОВ «Автодон» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню з податку на додану вартість по декларації від 20.06.07р. за І квартал 2007 року в розмірі 66 286 грн., що декларувалось в IV квартал 2006 року; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Луганській області на користь ТОВ «Автодон» суму бюджетного відшкодування за І квартал 2007 року в розмірі 66 286 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі № 2а-1403/10/1270 позов задоволено, визнано незаконними та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську від 30.12.09р. № 0001122360\0; зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію в м. Луганську відобразити у картці особового рахунку по податку на додану вартість ТОВ «Автодон» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню з податку на додану вартість по декларації від 20.06.07р. за 1 квартал 2007 року в розмірі 66 286 грн., що декларувалось в 4 кварталі 2006 року; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» суму бюджетного відшкодування за 1 квартал 2007 року в розмірі 66 286 ( шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят шість гривень).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що податковий кредит позивача за спірний період сформований неправомірно, у звязку з відсутністю підтвердження факту надмірної сплати ПДВ у бюджет за результатами зустрічних перевірок контрагентами позивача. Вважає, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону № 168 зобовязана здійснювати отримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Податковий орган зазначає, що у зв'язку з тим, що податковий кредит не було підтверджено зустрічними перевірками, позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суму у розмірі 66 286 грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач ТОВ «Автодон» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ, діє на підставі статуту, перебуває на обліку як платник податків у Ленінській державній податковій інспекції у м. Луганську.

Відповідач - Ленінська державна податкова інспекція у м. Луганську є субєктом владних повноважень і в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні".

Відповідачем була проведена невиїзна перевірка ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за І квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в 4-му кварталі 2006 року, за результатами якої було складено акт від 23.12.09 р. № 1161\23-616\21843398 (арк. справи 5-10).

З акту перевірки вбачається, що його складено з посиланням на довідку від 02.10.07 №355-23-6/21843498 за результатами позапланової виїзної перевірки позивача відповідачем з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в декларації за І та II квартали 2007 року. Висновки акту перевірки не спростовують висновків довідки щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем в цей період, навпаки ґрунтуються на фактичних даних довідки щодо відображення в документах фінансової та податкової звітності позивачем його господарських операцій з контрагентами.

В акті перевірки відображено, що згідно з поданою позивачем до податкового органу декларацією з ПДВ за І квартал 2007 року від 20.06.2007 року № 41622 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку складає 509891 грн. Одним з основних постачальників ТОВ «Автодон» в цей період було ТОВ «АЕК АС», яке реалізувало на адресу позивача вентиляційну систему на суму 899791,96 грн., у тому числі ПДВ 149965,33 грн. Питома вага суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Автодон» за І квартал 2007 року по ТОВ «АЕК АС» складає 66286 грн. На адресу відповідача надійшла довідка зустрічної перевірки від ДПІ Святошинського району м. Києва, згідно з якою підприємство ТОВ «АЕК АС» є посередником, постачальником - ТОВ «Інтер-М». Загальна частка податкового кредиту ТОВ «АЕК АС», яка сформована за рахунок ТОВ «Інтер-М» складає 100%. Ленінська МДПІ м. Луганська не отримала відповіді на направлені запити щодо зустрічної перевірки взаємовідносин між ТОВ «АЕК АС» та ТОВ «Інтер-М» на час невиїзної перевірки позивача, що відображено в акті перевірки як єдина підстава для висновку про порушення позивачем п. 1.8, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.2.4 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.8 п.7.2. ст. 7, п.п.7.7.2 п. 7.7. ст. 7, п. 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР, а також завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за 1 квартал 2007 року на суму 66286 грн.

30.12.09р. податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №., 0001122360\0 про зменшення розміру бюджетного відшкодування на суму 66 286 грн. (арк. справи 4).Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України Про державну податкову службу в Україні , у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про систему оподаткування , платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

П.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду. Тобто цією нормою встановлений порядок формування податкового кредиту з сум, які складаються з нарахованого або сплаченого податку.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків (відповідає сплаті податку);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (відповідає нарахуванню податку).

Таким чином, податковий кредит складається з сум нарахованого податку (за першою подією отримання податкової накладної) або сплаченого податку (за першою подією списання коштів). При цьому для формування кредиту у другому випадку в силу п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 наведеного Закону також необхідним є отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом

Отже, право платника податку на податковий кредит по суті є дозволом зменшити податкові зобовязання з вказівкою на подію, з настанням якої цей дозвіл можливо реалізувати (перша з подій, що наведені у п.п. 7.5.1) та умов такої реалізації (наявність податкової накладної).

Відповідач посилається на неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість лише у зв'язку з відсутністю відповідних даних по направленим запитам по ланцюгу до виробника.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, під час проведення перевірки відповідачем не було встановлено жодних порушень податкового законодавства з боку позивача, в тому числі правильності оформлення господарських операцій, товарність яких податківці також не оспорюють.

Отже, відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Однак, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з нормами Закону №168, право господарюючого суб'єкта-платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок за ланцюгом до кінцевого виробника. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на «Методичні рекомендації», затверджені наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 року, є необгрунтованими, оскільки зазначений документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів №731 від 28.1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади», тому не є нормативним актом.

Пунктом 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наявність фактичної сплати податку на додану вартість у складі ціни за отриманий товар (послуги) позивач довів наданими документами, які підтверджують розрахунки з постачальником.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження податкового органу про відсутність права у позивача на відшкодування бюджетного ПДВ за податковими деклараціями за І квартал 2007 року в сумі 66286 грн. в сумі 66 286 грн. є помилковим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Ленінської державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі № 2а-1403/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі № 2а-1403/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Головуючий

Судді