Ухвала суду № 51044072, 01.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2014 р. Справа№ 25/217

Суддя господарського суду Львівської області В.М. Пазичев, розглянувши в приміщенні господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, каб. № 618) матеріали заяви про виправлення описки в рішенні по справі №25/217

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Турист» (м. Львів)

до відповідача: Львівської міської ради» (м. Львів)

про: визнання права власності на павільйон

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Турист” (м. Мостиська) до Львівської міської ради (м. Львів) за участю третьої особи Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (м.Львів) про визнання права власності на павільйон.

13.11.2009 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі 25/217, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма Турист” (81300, Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул.Шевченка,63, код ЄДРПОУ 13799039) право власності на павільйон – магазин, позначений на технічному плані літ.”Б-1”, загальною площею 35,3 кв.м., що складається з першого поверху, відповідно до даних технічного паспорта БТІ та ЕО, складеного 18.05.2009 року, що знаходиться за адресою: м.Львів, площа Двірцева,1

26.06.2014 року за вх.№3292/14 ТзОВ «Фірма Турист» подано до Господарського суду Львівської області заяву про виправлення описки у рішенні Господарського суду Львівської області від 13 листопада 2009 року по справі № 25/217.

Заявник просить виправити описку у мотивувальній частині рішення, де зазначено, що «... дана споруда відноситься до тимчасових конструкцій, так званих малих архітектурних форм, тобто не є капітальною спорудою та об'єктом містобудування в розумінні Закону України "Про основи містобудування" та "Про планування та забудову територій", а право власності на неї не впливає на характер правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована, що визнано представниками сторін в судовому засіданні. Отже, тимчасовий металевий павільйон – магазин на площі Двірцевій, 1 у місті Львові не підпадає під ознаки об’єкта нерухомого майна, в зв’язку з чим позивач уточнив позовні вимоги. Тому право власності на нього не підлягає державній реєстрації як на об’єкт нерухомості.» шляхом видалення з мотивувальної частини рішення частину тексту.

Заявник зазначає, що вищенаведений абзац мотивувальної частини рішення має всі ознаки описки, оскільки суперечить резолютивній частині рішення суду, не зачіпаючи при цьому суті рішення, а відтак підлягає виправленню.

При винесенні ухвали, суд виходив з наступного.

Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

Крім того, Господарсько-процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків надання заяв про виправлення чи роз’яснення рішення. Тому, при розгляді заяв про виправлення описки чи арифметичної помилки слід керуватися тими статтями ГПК України, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Згідно ч.1 ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України» №6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішення (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в задоволенні таких вимог.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки – це неправильне викладення вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам, результатів арифметичних дій.

Мотивувальна частина судового рішення - це його аналітична частина. Вона містить фактичне і правове обґрунтування остаточних висновків суду по даній справі. У ній аналізуються факти і докази, досліджені судом у справі.

Отже, оскільки у заяві позивач просить виправити описку шляхом видалення з рішення частини тексту мотивувальної частини, в якій дано правову оцінку спірної споруди та впливу права власності на неї позивача на характер правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки, на якій вона розташована, тобто фактично є висновком, на підставі якого прийнято резолютивну частину рішення, підстави для задоволення таких вимог відсутні тому, що не відповідають чинним нормам законодавства України, що, відповідно, унеможливлює їх задоволення.

Отже, вимоги, що зазначені у вищенаведеній заяві, не можуть бути задоволені.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 86, 89 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Турист» за вх.№3292/14 від 26.06.2014 року про виправлення описки у рішенні Господарського суду Львівської області від 13 листопада 2009 року по справі № 25/217 – відмовити.

Суддя Пазичев В.М.