Постанова № 51019286, 03.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7304/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2011 року Приватне підприємство "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" (далі- позивач, ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001661502/1070 від 21.03.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36246,11 грн порушенням позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Наголошував на незнаходженні контрагента позивача - ПП "Градко" за своєю юридичною адресою та на відсутності у нього трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, складських приміщень.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в строк з 14.02.2011 по 15.03.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 1256/15-322/25169467 від 15.03.2011, за висновками якого встановлено порушення підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 28996,89 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято 21.03.2011 податкове повідомлення рішення №0001661502/1070, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 36246,11 грн (в тому числі, за основним платежем 28996,89грн, за штрафними санкціями - 7249,22 грн).

За наслідками адміністративного оскарження скарги ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 02.11.2010, 03.12.2010 між ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" (Замовник) та Приватним підприємством "Градко" (Підрядник) укладено договора підряду № 01/11 та № 03/12 відповідно, 01.12.2010 - договір поставки № 106/12.

За результатами виконання договорів підряду та поставки між ПП "Градко" та ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" складено та підписано акти здачі-прийняття робіт із зазначенням видів робіт (товару), кількості, ціни тощо.

Про фактичне виконання умов договору свідчать також такі документи: єскіз загального вигляду трала в зборі, специфікація до ескіза трала в зборі, пояснювальна записка до ескізного проекту трал низькопільний, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ПП "Градко", останнім виписано позивачу податкові накладні № 36 від 25.11.2010, № 1111 від 20.12.2010, № 1110 від 17.12.2010, № 764 від 29.12.2010, № 1112 від 24.12.2010, № 762 від 08.12.2010 на загальну суму - 173981,34 грн, в т.ч. ПДВ - 28996,89 грн.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що отримані послуги та товар в подальшому використані при проведенні робіт за договорами підряду з ВАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК), згідно з якими позивач виступав підрядником, та надав акти здачі-прийняття робіт, план-графік виконання робіт по переобладнання морських вантажних контейнерів, планова калькуляція на переобладнання вантажного контейнера, план-графік виконання робіт по виготовленню та монтажу цифрових позначень для автомобілів САТ. Використані при проведенні підрядних робіт матеріали списувались за актами на списання матеріальних цінностей, копії яких долучені до справи. Транспортування працівників ПП "Градко" на територію ТОВ "Єристівський ГЗК" для проведення підрядних робіт здійснювалось транспортом позивача.

Оплата за надані послуги ПП "Градко" проводилась із рахункового рахунку позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку.

Отже, зазначеним спростовуються посилання представника відповідача на відсутність документального підтвердження виконання умов договорів підряду та поставки між позивачем та ПП "Градко".

Доводи відповідача про відсутність у ПП "Градко" необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не вплинули на належне виконання умов договорів.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Включення до складу податкового кредиту за листопад, грудень 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 28996,89 грн здійснено ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" на підставі виписаних ПП "Градко" податкових накладних № 36 від 25.11.2010, № 1111 від 20.12.2010, № 1110 від 17.12.2010, № 764 від 29.12.2010, № 1112 від 24.12.2010, № 762 від 08.12.2010, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Накладні містять адресу місцезнаходження продавця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Твердження представника відповідача про відсутність ПП "Градко" за юридичною адресою не приймається судом до уваги з огляду на те, що акт обстеження складений 31.01.2011, після виконання господарських зобов"язань між позивачем та ПП "Градко".

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Градко" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено, підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за листопад. грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 28996,89 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду доказів щодо підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення- рішення №0001661502/1070 від 21.03.2011 відповідачем не представлено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0001661502/1070 від 21.03.2011.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001661502/1070 від 21 березня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Зовнішньо - торгівельна фірма "ПЕК" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2011 року.

Суддя С.М. Серга